Євросоюз дуже розчарований результатами кліматичної конференції у Копенгагені й намагається визначити подальші кроки у міжнародних зусиллях боротьби з глобальним потеплінням. Очолювана представниками Швеції рада міністрів ЄС, що опікуються питаннями екології, також зважувала всі «за» і «проти» пілотних проектів зі збереження природного балансу в басейні Балтійського моря та поводження з небезпечними хімічними сполуками, що використовуються в побуті.

 

Представники всіх 27 європейських країн дуже розчаровані рішеннями кліматичної конференції у Копенгагені. Європейський Союз уже упродовж тривалого часу свідомо виступає за перехід на низьковуглецеве виробництво, скорочення викидів парникових газів та створення якомога більших потужностей альтернативних джерел енергії. Показуючи приклад іншим, співдружність пропонувала приєднатися й іншим країнам світу до свого плану: скоротити викиди на 30 відсотків до 2020 року. Проте, такі держави, як Китай, Канада, Сполучені Штати, Індія не виявили великого ентузіазму до амбіційних європейських зобов’язань.

«Європейський Союз у Копенгагені не досяг того, чого прагнув, а результати конференції не дали того, задля чого ми працювали, – пояснив міністр з питань довкілля Швеції Андреас Карлгрен. – Проте, з іншого боку, відомо, що однією з наших цілей було переконатися, що Європа зробила найбільший внесок у міжнародні (кліматичні) переговори. Ми це виконали, хоча, на жаль, якщо ЄС був готовий, то решта світу такої готовності не мала. Саме тому й сталася ця поразка. Нині ми вирішували, як надалі заручитися підтримкою на міжнародному рівні. Тільки це може призвести до суттєвого зменшення викидів, адже рішення щодо клімату слід знайти якомога швидше».

Копенгаген – це лише перший крок

Втім, німецький міністр з питань довкілля Норберт Ретген закликав не втрачати надію. «Не все ще втрачено», – заявив він, виступаючи перед колегами з інших країн-членів ЄС.

На засіданні європейських представників з охорони довкілля було вирішено планувати подальшу стратегію. Європа зберігатиме вірність своїм зобов’язанням скоротити свої викиди до 2050 року на 50 відсотків – до такого висновку прийшли у вівторок європейські міністри. Країни ЄС будуть дотримуватися й інших зобов’язань, котрі задекларували упродовж останнього часу.

«Ми домовилися сприймати рішення Копенгагена як перший крок до боротьби з глобальними викликами. Обмеження глобального потепління двома градусами залишатиметься актуальним», – каже шведський міністр з питань довкілля Андреас Карлгрен.

Для продовження планування дій європейські міністри мають зустрітися вже за декілька тижнів у іспанському місті Севілья.

Поряд із цим, були й пропозиції, щоб Європа перейшла до рішучіших дій і навіть погроз. Бельгійський міністр із питань клімату Поль Маньєт закликав обкласти податками товари, що походять із країн, які найбільше забруднюють атмосферу.

Обкласти товари «вуглецевим податком»

«Після того, як Євросоюз показав, на які пожертви задля клімату він може піти, настав час витягти й батога», – коментують європейські експерти заяву бельгійського міністра.

«Якщо деякі країни, включно з найбільшими світовими забруднювачами, продовжуватимуть блокувати кліматичні домовленості, то Європейському Союзу слід буде передбачити «вуглецевий податок» на продукти, що імпортуються з цих держав», – заявив в інтерв’ю місцевому виданню Le Soir Поль Маньєт.

Проте подібна позиція тільки нашкодила б процесу переговорів щодо глобальної кліматичної угоди, переконані представники європейських установ, зокрема лідери Єврокомісії й Ради Євросоюзу.

У будь-якому разі, всі європейські починання у царині збереження клімату не пропадуть даремно, каже комісар з питань довкілля Ставрос Дімас.

«Це не лише корисно для довкілля  й гальмування  кліматичних змін, але також збільшить конкурентоздатність Європи. Ми матимемо переваги над іншими економіками світу, бо пристосуємо нашу промисловість до неминучого у майбутньому виробництва з низьким вмістом вуглецю», – заявив у Брюсселі єврокомісар Ставрос Дімас.