Політики розхвалюють, преса глузує – обрання Германа ван Ромпея першим в історії президентом Європейської ради та Кетрін Ештон новим «міністром закордонних справ ЄС» сподобалося не всім. Чільників ЄС називають «блідими».

«Герман ван Хто?», - перепитує у своєму заголовку шведське видання Aftonbladet, коментуючи обрання ван Ромпея. «Європа робить ставку на людей без імені», - такий висновок робить німецький Spiegel Online. Оглядачі європейських видань не в захваті від того, що обличчями ЄС у світі у наступні два з половиною роки будуть невідомі за межами своєї країни прем’єр-міністр Бельгії та єврокомісар від Великобританії. «Європа і в майбутньому хоче займатися виключно сама собою, замість бути почутою у світі», - робить висновок Aftonbladet.

«Сірі й невідомі»

Іспанська газета El País називає ван Ромпея та Ештон «сірими і невідомими фігурами». Оглядачі видання побоюються, що після цих призначень громадяни країн ЄС ще більше дистанціюються від інтеграційних процесів в Європі. Адже нові «обличчя спільноти» не мають належної харизми, аби щось протиставити зростаючому скепсису людей.

Інше іспанське видання - El Mundo - висловлюється ще критичніше: «Євросоюз без курсу і без керманича. Посаду «міністра закордонних справ ЄС» отримала британська баронеса без будь-якого досвіду, аби лише на чолі ЄС було дотримано квоти на жінок. Це – образа, особливо для жінок», - пишуть іспанські оглядачі.

Аби нікому не заважали?

Швейцарська Basler Zeitung побоюється, що новий президент Європейської ради стане маріонеткою у руках глав держав ЄС. Про це пише і Corriere della Sera з Італії: «Європа спромоглася призначити на провідні посади пана і пані Ніхто. Це капітуляція Європи і шлях у нікуди», - застерігає міланське видання. Французька газета Le Parisien за зовнішнім виглядом глузливо порівнює ван Ромпея із шкільним вчителем і головним його завданням на посаді називає «нікому не заважати».

Політики не такі критичні

Натомість політики у зв’язку з призначеннями на чолі ЄС більш оптимістичні. Особливо затверджені кандидатури розхвалюють консерватори. Це й не дивно, адже компромісне рішення розроблялося з подачі насамперед французького і німецького лідерів – консерваторів Ніколя Саркозі та Анґели Меркель. Коментуючи гостру критику у пресі, представник німецького Християнсько-демократичного союзу Андреас Шокенгофф сказав: «Нам не потрібні зірки, нам потрібні люди, які представлятимуть Європейський союз. Йдеться не про особистості. Добре насамперед те, що завдяки Лісабонській угоді ми взагалі нарешті отримаємо обличчя, які представлятимуть спільноту назовні. Ці люди не мають уособлюватися з якоюсь окремою країною, з півднем чи північчю, новою чи старою країною ЄС. Вони представлятимуть всю спільноту. Це великий поступ», - переконаний Шокенгофф.

У Бельгії стурбовані

«Ван Ромпей йде з бельгійської політики в європейську. Для Бельгії це велика честь, але й чималий ризик», - пише бельгійське видання Le Soir. На батьківщині нового президента ЄС побоюються, що після відставки ван Ромпея з посади глави уряду у країні знову почнеться глибока політична криза. Адже саме завдяки здатності цього політика знаходити компроміс у найскладніших ситуаціях, Бельгії вдалося подолати тривале протистояння між фламандцями і бельгійцями французького походження.