За даними річного звіту ЄБРР, серед країн Східної Європи та Центральної Азії Україна найбільше постраждала від глобальної фінансової кризи. 

З 29 країн діяльності ЄБРР Україна увійшла в число п'яти, де падіння валового внутрішнього продукту за рік виражатиметься двозначним числом – 14 відсотків. Проте вступ країни до СОТ допоміг пом’якшити протекціоністський тиск української влади під час кризи. Таких висновків дійшов Європейський банк реконструкції та розвитку в своєму річному звіті щодо стану економік країн його діяльності – пост-комуністичних держав Східної Європи, Росії та Центральної Азії.

Причини глибокої кризи

За даними ЄБРР, глибину кризи в Україні зумовило кілька чинників. Крім глобальної фінансової кризи, це - падіння попиту на її продукцію за кордоном, падіння міжнародних цін на сталь та хімічні добрива – головні статті українського експорту, а також зростання цін на імпортований газ. Прямі інвестиції в українську економіку скоротилися вперше за 10 років.

Стабільного росту української економіки можна досягти лише через глибокі структурні та інституційні реформи, можливо, у контексті подальшого зближення з ЄС, зазначається у звіті ЄБРР.

Напрямки реформ

Банк уважає, що одним з найголовніших завдань Києва є стабілізація фінансового сектора, щоб банки могли відновити позики секторові нерухомості, який в Україні зазнав найбільшого удару з усіх країн діяльності ЄБРР.

Влада також повинна уникнути переведення у реальні гроші державного боргу та повернути державний дефіцит до стійкого стану. Але перспективи одужання найближчим часом ускладнюються низьким попитом як в Україні, так і за кордоном.