Крісло глави МЗС у новому німецькому уряді посяде глава Вільної демократичної партії Гідо Вестервеллє. Попри зміну міністра закордонних справ, зовнішня політика Німеччини суттєво не зміниться.
Засади зовнішньої політики Німеччини залишаються непорушними вже декілька десятиліть: поглиблення співробітництва в межах Євросоюзу і НАТО. У коаліційній угоді між лібералами і християнськими демократами наголошується на стратегічному партнерстві зі Сполученими Штатами, але згадується і прагнення «плідної» співпраці з Росією.
Німеччина – без ядерної зброї
Загалом нового у зовнішній політиці очікувати поки не варто. Тим не менш, новий міністр із самого початку намагається розставляти свої акценти. Особливо це стосується глобальної безпеки: «Ми прагнемо, аби рештки ядерних озброєнь, які досі залишаються на території Німеччини, були вивезені з нашої країни. Ми будемо говорити про це з нашими партнерами», - заявив Ґідо Вестервеллє, представляючи коаліційну угоду своїм колегам по партії.
Нині на одній з військових баз США на заході країни перебувають близько двадцяти одиниць ядерних боєголовок. Ці озброєння були розміщені у Німеччині згідно із угодою НАТО про спільну ядерну безпеку країн альянсу. Оглядачі високо оцінюють шанси на реалізацію вимоги Вестервеллє, особливо з огляду на заклики президента Обами до ядерного роззброєння.
Загалом на адресу Білого дому з Берліна нині надходять заспокійливі сигнали: крім численних реверансів на адресу США коаліційна угода між правлячими партіями Німеччини не містить жодного слова про можливе виведення військ з Афганістану. З огляду на те, що численні союзники протягом наступних років планують залишити цю країну, такі надійні партнери як Німеччина Сполученим Штатам вкрай потрібні.
Розширення ЄС: процес «із відкритим кінцем»
Щодо теми розширення Європейського союзу, яка під час коаліційних перемовин викликала суперечки між лібералами і консерваторами, зрештою було знайдено компроміс. Замість однозначного «ні» вступу Туреччини до ЄС, на якому наполягали представники баварського ХСС, у коаліційній угоді йдеться про продовження переговорів з Анкарою. Щоправда, результат цих переговорів має залишатися «відкритим» - по завершенні переговорів автоматичного членства в ЄС не передбачається.
Такий підхід до розширення ЄС стосується, до речі, не лише Туреччини, але й інших кандидатів. Що це конкретно означатиме у випадку інших претендентів на вступ до Євросоюзу, покаже час. Жодна інша країна, крім Туреччини, у цьому контексті не згадується.
Як відомо, ліберали – єдина політична сила Німеччини, які виступають за чітку європейську перспективу України. Підтримка Києва на шляху до ЄС у довгостроковій перспективі була зафіксована у виборчій програмі ВДП на виборах до Європарламенту.
|