Чи справді американський президент Барак Обама гідний отримати Нобелівську премію миру? Цим питанням останніми днями задаються усі провідні американські ЗМІ, експерти, політологи та пересічні громадяни.

Суперечки не змовкають з моменту оголошення переможця і висновки не завжди свідчать на користь лауреата. Телекомпанія "Fox News" присвятила цій темі кілька передач, де намагалася зібрати різні точки зору. Популярний американський теле- та радіоведучий Шон Ханніті в ефірі каналу наголосив на тому, що за всю історію США лише тричі глави держави були відзначені такою високою нагородою. "Однак, на відміну від Вудро Вільсона та Теодора Рузвельта, Барак Обама став номінантом менше, ніж через два тижні після того, як обійняв нову посаду", - підкреслив журналіст.

За всіма правилами строк обрання кандидатів закінчився 1 лютого 2009 року - через 12 днів після інавгурації нового президента Сполучених Штатів Америки. Нобелівський комітет аргументував своє рішення тим, що глава Білого дому має отримати відзнаку за "видатні зусилля щодо зміцнення міжнародної дипломатії". Але Шон Ханніті порушує питання про те, а що "видатного" міг встигнути зробити політик за такий короткий термін. Барак Обама пообіцяв закрити в'язницю в Гуантанамо протягом року та відмінив кілька рішень попередньої адміністрації. "Це і є короткий шлях для отримання Нобелівської премії?", - ставить риторичне запитання телеведучий.

Більшість оглядачів погоджуються з тим, що нагорода є своєрідним "авансом" для молодого президента. Деякі з них переконані, що найбільшою заслугою Барака Обами стала готовність відійти від політики попередньої адміністрації. Кореспондент радіостанції "Air America" Анна-Марія Кокс пише: "Ймовірно, Нобелівська премія тепер вручається всім, хто не є Джорджем Бушем". Дехто із журналістів порівнює обрання американського президента переможцем у цій престижній номінації із врученням "Оскара" молодому режисеру за фільм, що колись може бути ним знятий.

Деякі оглядачі на шпальтах своїх видань радять главі Білого дому взагалі відмовитися від премії. Вони аргументують це тим, що Барак Обама й так має завищені очікування до свого президентства, а висока нагорода їх тільки підсилить. Більш того, тільки такий крок "відповідатиме іміджеві лідера" та продемонструє, що він має самоповагу і "не пишається недотягнутими поки результатами".

Однак, далеко не у усіх новина про присудження премії Баракові Обамі викликала здивування і цілий ряд запитань. Зокрема, професор політології та фахівець з проблем державного управління Мерілендського університету Рон Волстер пише у своїй статті, що молодий лідер за короткий строк свого перебування на посаді зробив достатньо гідних поваги речей. Барак Обама визначив інший курс розвитку країни, поклав початок політиці поглиблення співпраці на міжнародній арені, наголошує професор. Серед досягнень він згадує готовність до прямого діалогу з Іраном, покращення відносин із ісламським світом та курс на зближення з Росією. Перші результати таких кроків не змусили на себе чекати, підкреслює Рон Волстер.

Деякі політологи та аналітики вважають рішення Нобелівського комітету недоцільним перш за все тому, що такий крок значно зашкодить іміджеві премії і применшить її значимість у світі. Оглядач Джон Тантілло у своїй статті звертає увагу громадськості на те, що Комітет порушив "головне золоте правило" - премія завжди присуджувалася за те, що було зроблено, а не за те, чого лідер прагне досягти.