Рівень безробіття в країнах Балтії є одним із найвищих серед держав Європейського Союзу. Окрема частина балтійців вирішує проблему зайнятості самотужки – частіш за все відправляється на заробітки закордон. Інші стають «самозайнятими» особами і відкривають власний бізнес. Однак є такі, які у вирішенні питання влаштування на роботу сподіваються на допомогу держави. Частіш за все у країнах Балтії проблему зайнятості таких осіб вирішують за допомогою коштів ЄС.

«Криза» і «безробіття» – ці слова для багатьох мешканців країн Балтії стали синонімами. По 200 тисяч безробітних у Латвії та Литві і 75 тисяч в Естонії – це офіційна статистика.

«Ці дані свідчать, що насправді ситуація драматична, – зазначає експерт латвійського Krajbanka Ольга Ертуганова. – Зокрема у Латвії протягом року кількість людей, які шукають роботу, збільшилася втричі. 200 тисяч осіб у масштабах невеликої Латвії – це значна цифра».

Виїхати закордон чи створити власний бізнес?

«Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих», – вважають окремі латвійці і виїжджають на пошуки кращого життя закордон, зокрема до Великої Британії. Тільки у першому кварталі цього року у Великій Британії мешканцям Латвії було видано понад чотири тисячі номерів соціального страхування. На жаль, в країні спостерігається сумна тенденція: виїжджає, в основному, молодь з вищою освітою, яка закордоном готова працювати на будь-якій малокваліфікованій роботі.

Між тим, європейські соціологи підрахували, що у Латвії під час кризи зросла кількість людей, які відкривають власну справу. За даними соціологічної служби Eurobarometer, 50 відсотків латвійців готові зайнятись приватним бізнесом. Це найвищий показник серед країн Євросоюзу.

На кошти Європи створено 36 тисяч робочих місць

А що робити немолодим працівникам, які не готові залишити батьківщину і не мають можливості розпочати власний бізнес? Для таких осіб із вересня цього року до кінця наступного уряд Латвії обіцяє створити 36 тисяч робочих місць. Кошти для спеціальної програми виділив Європейський соціальний фонд. За прибирання парків, садів та інших громадських місць таким працівникам платитимуть понад 200 доларів щомісяця, розповів міністр добробуту Латвії Улдіс Ауґуліс.

«У них буде можливість працювати на різних роботах, які організують місцеві самоврядування, – каже урядовець. – В основному це робота у сфері громадського благоустрою, а також робота, яка на даний момент потрібна самоврядуванню. Головне, щоб ці особи були зайняті і отримали якісь прибутки».

У регіонах Естонії нині також запущена антикризова програма щодо створення нових робочих місць. Зокрема, чимало безробітних Таллінна вже отримали так звані соціальні робочі місця на підприємствах, які належать місту.

Нова спеціальність – «страхування» у кризових умовах

Значну увагу в Естонії приділяють системі перенавчання кадрів. Наприклад, мешканці міста Іда-Вірумаа, яке знаходиться на північному сході Естонії, нині масово сідають за парти, щоб підвищити кваліфікацію чи отримати нову спеціальність. Курси відвідують не тільки безробітні, але й ті, хто має роботу, зазначає завідувачка відділу перенавчання дорослих Іда-Вірумааського Центру профосвіти Ірина Лінде.

«Люди різного віку, різних соціальних прошарків та рівня освіти приходять до нас вчитися. Комплексів немає, – каже вона. – Життя диктує свої умови і люди пристосовуються до них. У наших групах контингент людей від 17–20 до 70 років. Середній вік тих, хто навчається, 40–50 років».

Відвідувачі курсів вважають, що нова спеціальність під час економічного спаду може слугувати додатковим страхуванням. Тим більше, що за підтримки структурних фондів Європейського Союзу, більшість курсів в Естонії є безкоштовними.