Українці повинні бачити переспективу членства їхньої держави в Європейському Союзі. Колишній міністр оборони Польщі та один із лідерів найпопулярнішої в країні опозиційної партії “Громадянська платформа” Броніслав Коморовський вважає, що для цього ЄС має створити спеціальний план розвитку співпраці для України. В “Radiо TOK FM” він також поділився враженнями від останніх українських подій.

- Пам’ятаю ваш ентузіазм під час нашої останньої розмови, коли ви повернулися з Києва. Чи він ще залишився після закінчення революції?

- Революція є гарнішою за компроміс. Компроміс мудріший за революцію. Точно, що починається там новий етап, коли буде менше глибокого подиху, який приносять свобода, а більше копіткої політики. Не такої гарної, але – сподіваюся – ефективної. Досягнутий компроміс, можливо, означає певні гарантії для людей, які є відповідальними за антидемократичні дії.

- Які гарантії вони можуть мати?

- Безпеки для президента Кучми та його оточення. Та з другої сторони це гарантія не силового вирішення все більш гострого конфлікту і спокійного переходу до формули, безсумнівно, більш демократичної.
Я вірю, що Ющенко добре розрахує сили і зможе утримати волю боротьби в суспільстві за відповідний виборчий результат та формулу поведінки влади після виборів. Вірю, що компроміс із владою не зламає внутрішнього фронту демократичних сил і ті, хто фальсифікував вибори, відповідатимуть за це.

- Ви вірите, що правляча верхівка, яка пішла на компроміс, може ще раз думати про фальсифікацію повторного 2 туру виборів?

- Президент Кучма погодився на зміни в Центральній виборчій комісії. Ми знаємо, що на 80% члени ЦВК залишилися ті самі, при яких вибори були фальсифіковані. У штабі Ющенка переконані, що після революції частина членів комісії перейшли на їх сторону. З 15 представників ЦВК, 8 є надійних. Однак, це дані базовані виключно на оцінках штабу Ющенка.

Водночас, крім ЦВК, яка могла покрити фальсифікацію, для зміни даних голосувань потрібна велика кількість людей, а тут, схоже, державний апарат тріснув. Усі тепер чотири разу задумаються, чи варто фальсифікувати – в Україні всі дивляться на свої руки.

Другою проблемою є те, що елементом компромісу стало визнання Ющенком того, що перейняття президентської влади буде пов’язуватися з поступовим віддаванням її частини парламенту. Та тільки перед парламентськими виборами.

Це значить, що перед виборами може бути сформований уряд неприязний Ющенку та неохочий до змін. Це є великий ризик.

Золоту акцію в чинному парламенті мають комуністи, які не будуть зацікавлені у змінах в Україні і можуть вести подвійну гру, не підтримуючи прозахідні тенденції. Та, згідно усталених термінів, Ющенко повинен віддати владу новоутвореному урядові в другій половині 2005 р.

Я особисто можу собі уявити кілька сценаріїів, за якими Ющенко міг би цей виробити компроміс. При цьому на основі домовленностей із старим режимом та за підтримки суспільства. Можна наприклад, провести референдум, яким змінити Конституцію. Не можна з певністю сказати, що домовлені зміни є остаточними.

- Зокрема, треба почекати результатів виборів, за якими з великою перевагою виграє Ющенко. Схоже те, що він виграє, ні в кого вже не викликає сумнівів.

- Швидше за все, що так. Адже навіть Росія заявила, що визнає перемогу Ющенка. До кінця не погодилася з цим, виконуючи різкі рухи й погрожуючи поділом України.
Варто зауважити, що представник Росії на круглому столі, голова Державної думи РФ, постійно говорив про розкол держави. Це для мене є доказом слабкості Росії і небажанням погодитися з поразкою та намаганням тиску на громадську думку в Україні. У міжнародних стосунках погроза розколом держави є неправдоподібною агресією. Це свідчить про безсилля і те, що результат виборів заздалегідь відомий.

- Але ж є проблема із Східною Україною, де люди підтримують Януковича. Питання на сьогодні відкрите, чи вдасться Ющенку з ними порозумітися?

- Власне, великим завданням для Ющенка є перенесення демократичної атмосфери з Майдану Незалежності в Києві на Східну Україну. Прошу зверніть увагу, що участники акції протесту в Києві повертаються додому, в тому числі у східні області.

Знаю, що всі лідери команди Ющенка головним плацдармом дій учинили схід держави. Вони їдуть туди не стільки для того, аби переконувати голосувати за лідера опозиції, а радше викривати брехню влади та Росії.

Росіяни поширують інформацію, що перемога Ющенка приведе до пригноблення Східної України; що тільки Росія гарантує безпеку російської меншості, що налічує 14 млн. людей. Ющенківці їдуть для того, аби переконати, що зміни в Україні не загрожуть східнякам і врахують культурні та мовні відмінності цих регіонів.

- Європейська комісія має представити план дій для України. З того, що ми знаємо в ньому не буде мови про членство (навіть асоційованне) українців в ЄС, а тільки про більшу участь в європейському ринку. На вашу думку, цього вистачить?

- Ні цього не вистачить. Польща повинна це вважати пунктом старту, а не фіналом. Фіналом повинно стати створення перспектив тісного співробітництва з ЄС, на моє переконання, аж до повного членства.

Потрібно сьогодні надати України статус держави з ринковою економікою, який вже отримала Росія, незважаючи на те, що не виконує усіх критеріїв. Якщо росіянам з політичних міркувань надали такий статус, то українці повинні його отримати тим більше. Крім цього, має бути дорожна карта, яка б окреслювала умови, котрі повинна виконати Україна для зближення з Євросоюзом.

Крім ЄС, подібний процес має бути з НАТО, яка також повинна окреслити для українців перспективи, критерії та види допомоги.

- НАТО, здається, більш рішуче – відмовило в зустрічі з нинішнім міністром закордонних справ, чекаючи на нового...

І правильно. Чинний міністр оборони є дуже приємною людиною. Та дуже дивно, що син міністра оборони служить майором російської армії...