Ратифікації Лісабонської угоди в Німеччині більше ніщо не заважає. У вівторок Бундестаг остаточно ухвалив чотири супровідні закони, розробляти які довелося після рішення Федерального конституційного суду.

Ще в червні Федеральний конституційний суд розглянув подання низки політиків, які вимагали перевірити Лісабонську угоду на відповідність Основному закону. Вердикт суду тоді був таким: документ можна ратифікувати тільки в тому разі, якщо Бундестаг і Бундесрат матимуть право активніше впливати на європейську політику. Для цього німецьким депутатам довелося терміново розробити додаткові закони, які б супроводжували Лісабонську угоду.

І от парламент ці закони ухвалив. За них проголосувало більше, ніж дві третини депутатів – усі парламентські фракції за винятком народних обранців від Лівої партії. Вони хотіли б винести питання Лісабонської угоди на референдум. Згідно із супровідними законами, уряд Німеччини зобов’язаний заручатися згодою парламентарів, якщо йдеться про передачу Брюсселю будь-яких компетенцій.

«Німеччина залишатиметься двигуном ЄС»

Попри те, що Бундестагу довелося доопрацьовувати питання Лісабонської угоди, німецькі політики запевняють, що вони прагнуть, аби Німеччина й надалі відігравала провідну роль у питанні європейської інтеграції. «Німеччина залишатиме за собою проєвропейську ініціативу й залишатиметься двигуном Європейського Союзу», – заявила канцлер Анґела Меркель, виступаючи у вівторок у Бундестазі.

Очікується, що 18 вересня супровідні закони до Лісабонської угоди ухвалить також представництво федеральних земель Бундесрат. Після цього німецький президент Горст Кьолер нарешті зможе поставити свій підпис під документом і процес ратифікації буде завершено.