НОВИНИ

02.09.2009 | Меркель: «Cхиляюся перед жертвами війни»
За матеріалами - Радіо "Німецька хвиля"

«Рівно 70 років тому нападом Німеччини на Польщу розпочався найтрагічніший розділ в історії Європи», - сказала Ангела Меркель, виступаючи на пам’ятних заходах з нагоди 70-ої річниці початку Другої світової війни. Меркель назвала дивом той факт, що з «континенту жахіть» Європа перетворилася на «континент свободи й миру». Це диво, на переконання канцлера, стало можливим завдяки примиренню. «Ми, німці, з вдячністю прийняли руку примирення, простягнуту нам нашими сусідами на Сході і на Заході», - сказала глава німецького уряду.



Меркель запалює свічку пам´яті у Ґданську 

Підтримка Польщі на шляху європейської інтеграції після падіння «залізної завіси» була, за словами Ангели Меркель, історичним обов’язком Німеччини. «Жодна країна в роки війни не страждала так довго від німецької окупації, як Польща. Тут, на Вестерплатте, я як канцлер Німеччини згадую про всіх поляків, яким німецька окупація завдала нестерпних страждань», - сказала Меркель. Вона також запевнила, що німці пам’ятають про шість мільйонів замордованих євреїв, а також 60 мільйонів людей, які загинули в цілому світі під час війни, розв’язаної Німеччиною. «Я схиляюся перед жертвами цієї війни», - сказала Ангела Меркель.


Качинський: в усьому винні тоталітарні режими


Президент Польщі Лех Качинський, виступаючи на міжнародній пам’ятній церемонії, поклав відповідальність за Другу світову війну на усі тоталітарні режими, які панували в 30-ті роки минулого століття. Качинський згадав у своїй промові про пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний за тиждень до початку війни. Однак, на відміну від ранкової церемонії за участі ветеранів, у присутності закордонних гостей польський президент був стриманішим у своїх оцінках: він утримався від яскравих епітетів та не став порівнювати масові розстріли польських офіцерів у Катині з Голокостом.


Путін: не треба зводити рахунки


Російський прем’єр Путін закликав західних партнерів відмовитися від «зведення історичних рахунків», натомість будувати відносини на спільних моральних і правових принципах. «Нам треба вилікувати суспільство від зарази ксенофобії, расової ненависті, обопільної недовіри, побудованому на цинічному «пересмикуванні» історії», - заявив Путін на церемонії у Гданську.


Російський прем’єр поставив полякам у приклад партнерські відносини, які склалися між Росією і Німеччиною, і наголосив, що хоче, аби польсько-російські відносини були такими ж дружніми. Поляки також посилаються на Німеччину, ставлячи її у приклад Росії, нагадуючи, що німці перепрошують за фашизм, а росіяни за свої злочини – ні.


Заклики Путіна польські оглядачі сприйняли зі скепсисом. «Путін не зробив жодного жесту, навіть на міліметр він не просунувся вперед, щоб використати свій візит у річницю початку Другої світової війни для поліпшення польсько-російських відносин», - сказав в інтерв’ю «Німецькій хвилі» Влодзімєж Марціняк з Інституту політичних досліджень Польської академії наук.


Пафосні слова у Гданську – нові провокації у Москві


Напередодні ювілею з Москви почали надходити шокуючі для поляків сигнали. Польща, мовляв, фальшує історію, Польща була разом з Гітлером, керівники довоєнної Польщі були агентами тощо. Першого вересня, коли Путін закликав у Ґданську до примирення, у Москві Служба зовнішньої розвідки Росії презентувала збірник розсекречених архівних документів «Таємниці польської політики 1935-1945». На прес-конференції генерал-майор російських спецслужб Лев Соцков, якого російські ЗМІ представили як «історика», поклав на польське керівництво частину відповідальності за початок Другої світової війни. «На підставі цих документів складається враження, що Польща могла зробити значно більше для того, щоб створити систему колективної безпеки», - сказав генерал-майор.


У Польщі з великим розчаруванням поставилися до публікації у Москві частини документів із закритих архівів із «довільним трактуванням російської сторони». Адже польські історики не раз зверталися до російського керівництва із закликом відкрити архіви для науковців з різних країн – і завжди безрезультатно.


Історик Гжегож Мотика обурений твердженнями Москви: «Для поляків настільки болісні такі тези, бо ми з самого початку війни боролися проти нацистського Третього Рейху, і війна почалася саме через те, що поляки відхилили пропозицію Гітлера, який пропонував нам спільний наступ на Радянський Союз. І якщо сьогодні поляки чують, що вони були разом з Гітлером, то це викликає обурення. Скажу не як історик, а як проста людина: якщо ми, поляки, були разом з Гітлером, то хто тоді убив мого діда в концентраційному таборі?» - запитує польський історик.


Кому пам'ять, а кому – газ


Український прем’єр  Юлія Тимошенко також брала участь у поминальних заходах. Однак єдине, що стало відомо засобам масової інформації про її перебування в Гданську – переговори з Володимиром Путіним про постачання газу. Заплановану зустріч з Дональдом Туском Тимошенко скасувала і вилетіла до Лівії.


 


 



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект