Скандинавські країни тримаються купи і не залишать Ісландію напризволяще. Таким був лейтмотив нещодавньої зустрічі міністрів закордонних справ Данії, Фінляндії, Швеції та Норвегії. Ці країни домовилися дати Рейк’явіку довгостроковий кредит обсягом в 1,8 мільярди євро. Крихітну Ісландію з її 300-тисячним населенням від дефолту рятують усім світом. Раніше багатомільярдні кредити вже пообіцяв Міжнародний валютний фонд, Європейський союз і Росія.

Шведський міністр закордонних справ Карл Більдт заявив, що під час головування в ЄС Стокгольм домагатиметься якнайшвидшого розгляду заявки Ісландії на вступ до ЄС, яку парламент має подати вже у липні. За швидкою процедурою маленька острівна держава може стати членом ЄС вже 2011 року.

Боргове ярмо

 Однак на поліпшення добробуту у зв’язку з приєднанням до спільноти ісландці не сподіваються: острів’яни ще довго розгрібатимуть наслідки осінньої катастрофи на фінансових ринках. У четвер парламент країни схвалив «стабілізаційний пакт», який передбачає значне підвищення податків і скорочення соціальних виплат. Зокрема, на п’ять відсотків буде скорочено фінансування шкіл і лікарень. Більше того: кожне міністерство має протягом найближчих тижнів розробити план: як заощадити у своєму відомстві десять відсотків коштів.

 Вісім з десяти ісландців сплачують іпотеку.

Крім суттєвого зростання податку з прибутку, а також податку на додану вартість на деякі групи товарів, буде збільшено акцизний збір з алкоголю і тютюну. Рівень безробіття в Ісландії за декілька місяців зріс з двох до майже десяти відсотків. Як наслідок: страхові внески для допомоги безробітним значно збільшилися. Боргове ярмо нестиме ще не одне покоління ісландців: після вимушеного одержавлення трьох найбільших банків країни державна заборгованість перевищує внутрішній валовий продукт у десять разів. Не бажаючи нести на своїх плечах цю тяжку ношу, чимало молодих людей, особливо висококваліфіковані спеціалісти, виїжджають за кордон.

У боргах погрузла не лише держава у цілому, а й окремо більшість ісландських родин. Вісім з десяти сімей мусять виплачувати довгострокові іпотечні кредити, більшість яких – в іноземній валюті, яка з початку року подорожчала у кілька разів. Майже кожна друга сім’я виплачує валютний кредит на автомобіль. 

Найбільша «мильна булька» в історії людства

Фінансовий ринок Ісландії увійшов в історію: його капіталізація на піку становила 250 відсотків ВВП країни. Це був найвищий показник у світі. В ісландські цінні папери, очікуючи швидкого прибутку, багато років вкладали всі підряд – від фінансистів з Уолл Стріт до австрійських стоматологів. «Найбільша мильна булька планети» восени минулого року лопнула. Тепер обсяг фінансового ринку становить лише 16 відсотків від ВВП.