У Єкатеринбурзі у середу завершується саміт лідерів БРІК – держав, економіки яких швидко розвиваються – Бразилії, Росії, Індії та Китаю. Попри спільні інтереси на міжнародній арені, ці країни не є однорідними.
Перспективи розвитку співпраці країн БРІК в інтерв’ю «Німецькій хвилі» коментує експерт дослідницького інституту Deutsche Bank Research Маркус Йегер.
Deutsche Welle: Пане Йегер, ви написали коментар, у якому стверджуєте, що прогноз щодо зростаючого значення країн БРІК вводить деякою мірою людей в оману. Що ви мали на увазі?
Маркус Йегер: Говорячи про те, що цей термін «вводить в оману», я мав на увазі таке: при використанні поняття БРІК складається враження, що всі чотири країни дуже схожі між собою і що в майбутньому вони матимуть подібне значення для світової економіки. Завдання мого коментаря полягало в тому, щоб вказати на їх різнорідність. Адже вони відрізняються одна від одної і за своєю економічною потужністю, і за перспективами росту в середньостроковій перспективі, і - у віддаленому майбутньому – за потенційною політичною вагою. Отже, під можливою «оманливістю» я мав на увазі не відсутність у цих країнах перспектив росту в середньостроковій перспективі: такі перспективи –хоча й зі значними відмінностями в об’ємах росту – очевидні. Певною оманливістю я вважаю лише уявлення про однорідність цих держав.
Наскільки великою, в такому випадку, є різниця між чотирма членами БРІК?
Дуже великою. Якщо оцінювати економічну потужність з точки зору ВВП за паритетом купівельної спроможності, то Китай, наприклад, за результатами минулого року був у два рази більше Індії, в три рази більше Росії та майже в чотири рази більше Бразилії. Економічна могутність у Китаї вища, ніж у трьох інших країнах БРІК разом узятих. Одночасно в КНР приблизно в десять разів більше населення, ніж у Росії, і в шість разів більше, ніж у Бразилії. Існує значна різниця в доходах на душу населення. Тут Росія та Бразилія однозначно попереду. Так, у Росії дохід на душу населення в три рази вищий, ніж у Китаї. Це найбільші відмінності, від яких залежать і перспективи економічного розвитку. Що стосується потенціалу на майбутнє, то Китай, як бачимо, вже сьогодні є найкрупнішим серед інших країн БРІК, до того ж його економіка буде рости набагато швидшими темпами, ніж економіка інших трьох держав. Тому Китай буде домінувати у цій групі. В короткостроковій і середньостроковій перспективі КНР зможе ще відчутніше збільшити свою перевагу в економічній могутності.
Чому ви вважаєте, що в Росії не настільки великий потенціал росту, як у Китаї?
Я би поставив запитання інакше: чому в Китаї економічне зростання є потужнішим, аніж в інших країнах БРІК? Адже економіка Росії, так само як Індії та й Бразилії, останніми роками зростала швидкими темпами. Економічне зростання в Китаї відбувається ще швидшими темпами і продовжуватиме рости, тому що це пов’язано з такими структурними факторами як демографія, урбанізація і стан економіки. Наприклад, з точки зору доходів на душу населення Китай бідніший за Росію, що потенційно полегшує йому економічний ріст – звичайно, за умови, що країна проводить правильну економічну політику. Візьмемо, наприклад, рівень урбанізації в країнах БРІК і ви побачите, що більшість росіян і бразильців уже сьогодні живуть у містах. Порівняно «простого» економічного росту можна домогтися, приваблюючи сільське населення в міський індустріальний сектор, який відрізняється більш високою продуктивністю праці. Росія та Бразилія вже не мають у своєму розпорядженні такого достатньо простого механізму генерування економічного зростання як переселення сільських жителів у міста. В Індії та Китаї, навпаки, більше половини населення й далі проживають в сільській місцевості. Тому домогтися економічного зростання Індії та Китаю простіше, ніж Росії та Бразилії. Є й інші важливі фактори, які дають КНР перевагу стосовно трьох інших країн БРІК. До них належать поведінка інвесторів, відкритість економіки, відмінності в економічній структурі, системах освіти і т. д.
Виходячи з вашої логіки, варто було б відмовитися від терміну БРІК і замість нього ввести поняття БРІ?
Так, ви праві. Можливо, дійсно варто говорити про країни БРІ, а К просто випустити. Але коли цей термін вже прижився, то його важко змінити. Завдання коментаря полягало в тому, щоб сказати: звичайно, Бразилія, Індія та Китай дуже важливі країни, «вага» яких в світовій економіці буде збільшуватись. Але Китай займає серед країн БРІК надзвичайно важливе місце. У Вашингтоні зараз говорять про все більше значення відносин із країнами БРІК. Звичайно, з точки зору США відносини з Росією в стратегічній, політичній та інших областях дуже важливі. Те ж саме можна сказати й про Індію, принаймні, це було так, поки господарем Білого дому був Джордж Буш. Але в сфері економіки найважливішою країною вважається Китай, в тому числі, до речі, і тому, що він фінансує значну частину американського боргу. Та й значення обопільної торгівлі, як зрештою, і розміри дефіциту зовнішньоторговельного балансу між Сполученими Штатами та Китаєм і з економічної, і з політичної точки зору більше, ніж значення двосторонньої торгівлі між США та якоюсь іншою країною БРІК. У випадку з ЄС акценти розставлені трішки інакше. Для Брюсселя економічний розвиток Росії на даний момент, можливо, важливіший, ніж посилення ролі Китаю. Але це не міняє суті справи: «К» в абревіатурі БРІК вже зараз переважає над іншими «літерами» і надалі буде збільшувати свою дистанцію від них. В середньо- та довгостроковій перспективі Китай відіграватиме гігантську роль і в політиці, тому дійсно виникає запитання: чи не варто нам виділити «К» в окрему категорію?
|