В Ірані тривають масові протести проти офіційних результатів нещодавніх президентських виборів, за якими з великим відривом переміг нинішній президент-консерватор. Але влада не погоджується з думкою про нові вибори і відкидає заклики до чесності з інших країн.

Іран - Колона прихильників кандидата у президенти Міра Хусейна Мусаві виходить на міст Крікхам під час мітингу в Тегерані, 17 червня 2009 р.

Чільний кандидат-реформатор Мір Хусейн Мусаві, який домагається нових виборів, закликає своїх прихильників продовжувати протести мирно, без закликів, образливих для влади. І сьогодні, за повідомленнями очевидців, десятки тисяч людей зібралися в одному з районів Тегерана на мовчазний протест.

А до незгодних із результатами виборів двох опозиційних до влади кандидатів приєднався й кандидат-консерватор Мохсен Резаї. Він попередив, що, коли йому не доведуть чесність підрахунку голосів, він буде змушений «вимагати більшого, ніж перерахунку».

У відповідь на попередні скарги опозиційних до влади кандидатів, які домагаються скасувати їхні результати через, як вони заявляють, численні порушення влада обіцяє тільки перерахувати голоси на тих окремих дільницях, на яких говорять про ці порушення. Можливість нових виборів влада цілком відкидає.

Нових виборів хочуть і в Ірані, і за кордоном

Мір Хусейн Мусаві невдоволений, бо частковий перерахунок не допоможе йому перекрити величезне відставання в офіційних числах від оголошеного переможця, нинішнього президента Махмуда Ахмадинеджада, з його майже 63 заявленими відсотками.

Він і учасники демонстрацій на його підтримку не єдині, хто вважає, що в Ірані необхідні нові президентські вибори. Найвідоміша іранська правозахисниця, лауреат Нобелівської премії миру Ширін Ебаді в інтерв’ю Радіо Свобода підтримала цю думку.

«Я вважаю, що перерахунок голосів за нинішніх обставин нічого не врятує. Необхідно провести нові вибори, і цього разу під спостереженням міжнародних організацій, щоб усі учасники були впевнені, що голоси на бюлетенях у скриньках для голосування – це справжні голоси народу», – сказала іранська правозахисниця.

Занепокоєння діями іранської влади висловлюють і за кордоном – наприклад, у країнах Європейського Союзу чи в Сполучених Штатах Америки. Та коли державні керівники висловлюються дипломатично, чільний американський експерт із зовнішньої політики й оборони сенатор Джон МакКейн в інтерв’ю Радіо Свобода прямо каже про фальсифікації.

«Я вважаю, що коли іранська влада каже, що перерахує голоси, вона запускає лиса в курник. Це ж вона влаштувала ці сфальшовані вибори, і якраз вона найменш годиться для чесного перерахунку», – каже американський сенатор.

В іранській владі критикують Захід і вживають заходів

Але влада Ірану має іншу думку. Голова Маджлісу (парламенту) Алі Лариджані каже, що іноземці «намагаються змалювати іншу картину», на його думку, неправдиву.

«Хай американці краще не турбуються про Іран та його вибори. Ви сьогодні краще потурбуйтеся, як подолати наслідки ваших попередніх скандалів із політикою й безпекою в нашому регіоні», – заявив спікер іранського парламенту.

І останніми днями до Міністерства закордонних справ Ірану одного за одним викликають послів західних держав, щоб висловити їм протест проти критичних висловлювань їхніх країн, що їх у Тегерані сприймають за втручання у внутрішні справи.

Тим часом Корпус охоронців ісламської революції – елітна збройна сила ісламського режиму, більше відома як «Революційна гвардія», яка має й чималу політичну вагу, – попередив, що подасть до суду на інтернет-сайти, які, за словами цієї організації, «створюють напруженість». Революційні гвардійці заявляють, що такі сайти, мовляв, користуються підтримкою американських і британських спецслужб.

А західним журналістам в Ірані ще відучора заборонено працювати на місцях подій, не отримавши наперед конкретного дозволу влади.