НОВИНИ

08.05.2009 | Самміт ЄС розглянув ''Східне партнерство''
Джерело - Українська служба ВВС

Прага, яка з січня 2009 на 6 місяців очолила ЄС, готувалась до вчорашнього дня заздалегідь.

Зустріч лідерів ЄС та кількох пострадянських країн, включно Грузії і України, мала стати новим поштовхом для проєкту Східного партнерства.

Започаткований як ідея Польщі та Швеції Проект "Східного партнерства був підтриманий усім Євросоюзом". Теоретично він би мав відкрити пострадянським країнам перспективу майбутнього вступу до ЄС.

Але не всі з учасників ініціативи – а це Україна, Молдова, Білорусь, а також Грузія, Вірменія та Азербайджан ставлять за офіційну мету членство в ЄС. Україна, Молдова та Грузія – так. Решта – наразі ні.

Східне партнерство ставить за мету наблизити ці країни до ЄС – хоча в Росії багато хто каже, що цим Брюссель ледь не створює свою (європейську!) зону впливу. І ЄС, і шістка пост-радянських держав це категорично заперечують. Президент Ющенко привітав у Празі офіційну інавгурацію Східного партнерства, наголосивши на важливості її енергетичної складової.

Пост-радянські учасники Східного партнерства взяли зобов’язання по впровадження європейських стандартів – зокрема в питанні прав людини. Тут багато хто згадує Білорусь.

Якраз в час роботи самміту Східного партнерства білоруська молодь провела акцію протесту проти не демократичної поведінки влади у Мінську і до демонстрантів звернувся чеській прем’єр Мірек Тополанек. Президент Лукашенко не приїхав до Праги.

З боку ЄС не були представлені на найвищому рівні Франція, Іспанія, Великобританія і Австрія. Хоча глава британської дипломатії Девід Мілібенд підтримав у Празі Східне партнерство.

Євросоюз планує виділити на реалізацію Східного партнерства 600 мільйонів євро до 2013 року.

МакШейн: Проблеми України в самій Україні

Деніс МакШейн

Редактор Української Служби ВВС Ростислав Хотин запитав колишнього британського міністра у справах Європи Деніса МакШейна про значення «Східного партнерства для України».

Бі-Бі-Сі: В деяких українських політиків є підозри, чи не стане ця програма таким собі сурогатом, замінником повноцінного членства України в ЄС?

Деніс МакШейн: Амбіцією України має стати членство в Європейському Союзі і з часом НАТО. Якщо народ України, уряд, парламент вирішить, що таки треба прямувати до цієї мети Україна повинна виконати певні вимоги. Вони не такі вже й важкі ці вимоги: Польща їх виконала, Болгарія їх виконала, інші країни регіону теж через це пройшли. Але наразі виглядає, що всередині Україні нині існують політичні проблеми з тим, аби виконати ці вимоги. Хоча виконання цих вимог було би гарною справою для усіх українців - лівих чи правих поглядів, на заході чи на сході країни, для олігархів і для робітників тощо. Тобто виконання цих вимог пішло би на користь Україні навіть якби в кінцевому підсумку українці сказали б, - ні ми не хочемо в ЄС!

Бі-Бі-Сі: З Києва лунали заяви, про те, що серед учасників "Східного партнерства", а це Грузія, Азербайджан, Вірменії, Молдова та Білорусь Україна є таким собі неформальним лідером в цій групі. Бути регіональним лідером - це ж нормальна амбіція чи не так?

 Амбіцією України має стати членство в Європейському Союзі і з часом НАТО. Якщо народ України, уряд, парламент вирішить, що таки треба прямувати до цієї мети Україна повинна виконати певні вимоги. Вони не такі вже й важкі ці вимоги: Польща їх виконала, Болгарія їх виконала, інші країни регіону теж через це пройшли. Але наразі виглядає, що всередині Україні нині існують політичні проблеми з тим, аби виконати ці вимоги.
 
Деніс МакШейн

Деніс МакШейн: Я вважаю, що мати амбіції і мислити широко є важливою справою. І це правда, що Україна є домінуючою не російською країною, що постали на теренах колишньої радянської імперії, якщо в такий спосіб можна означити ту територію. І в Україні є дуже талановиті політики та яскраві фігури. Люди хочуть мати справу з Україною. І ми би, звичайно, хотіли, аби білоруси активніше рухалась в європейському напрямку. Щоб Молдова нарешті вирішила придністровську проблему й пішла в Європу. Для Європи немає сенсу тримати країни поза членством в ЄС постійно. Але так само Євросоюз не може бути дверима, через які будь-хто заходить, не виконавши певних вимог.

Я маю надію, що українські політики знайдуть спільну мову - хоча це дуже важко зробити! Бо ж ми і праві, і ліві; і жінки й чоловіки; і різного віку, і різних поколінь та різних поглядів на облаштування світу... І всі політики хочуть влади, влади, влади... Але ця європейська ідея полягає в підпорядкування ваших прагнень, ваших амбіцій одній меті, яка відповідає національному інтересові країни і ширшому європейському інтересу. Чи зможуть досягти цього українські політики, - я не можу сказати. Але проблема з Україною більше не в тому, як до неї ставляться окремі члени ЄС, не у ставленні Брюсселя, і не в гарній ініціативі Варшави та Стокгольму ("Східне Партнерство" - Бі-Бі-Сі). Проблеми всередині самої України, в Києві. І тільки самі українці зможуть їх вирішити.

Бі-Бі-Сі: Що ви думаєте по Білорусі, яка теж запрошена до Східного партнерства. Наскільки природнім є та невидимо завіса, яка окутує Білорусь з західного боку?

Деніс МакШейн: Білорусь має вирішити, чи вона хоче бути європейською, чи хоче відновити версію азійського сталінізму, тільки у 21-му столітті. Це не нормально, бо ж Білорусь - такі самі європейці, як українці, поляки чи скандинави. Ну і президентові Лукашенку варто усвідомити, що він не може залишатися в політиці довічно. Так було в середні віки, в 18-му столітті, в часи Наполеона... Тоді існували правителі, які хотіли залишатися довічно при владі. Це добре, що Європа налагоджує контакт з Білоруссю.

 

 

Прага

 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект