Ідея вступу в НАТО стане більш популярною серед людей лише після формування в Україні громадянського суспільства, адже лише агітацією й пропагандою сусупільну думку змінити дуже важко. Таку думку висловив Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Ян Хейн під час семінару "Погляд Естонії на євроатлантичне майбутнє України", який проходив в УКРІНФОРМі в рамках перших євроатлантичних діалогів з молоддю.
Ян Хейн наголосив, що євроатлантична інтеграція України - це виключно питання українського народу і його вибору. Але для того, щоб кожен українець, визначився зі своєю позицією щодо вступу України в НАТО, владі потрібно пояснити всьому без виключення суспільству: навіщо це потрібно та у чому будуть переваги кожного громадянина після такого кроку держави. "Потрібно, щоб кожен зрозумів - в НАТО чи ЄС вступають не Міністерство оборони чи МЗС, а кожен громадянин цієї країни", - наголосив посол.
За його словами, Естонія також пройшла нелегкий шлях внутрішньосуспільних дискусій та політичного тиску ззовні, проте, ставши членом Альянсу у 2004 році, зараз країна вважає, що це був правильний вибір.
Відповідаючи на запитання, чим тепер є НАТО для Естонії, Ян Хейн зазначив, що НАТО, це перш за все, відчуття безпеки. За його словами, тепер для естонського народу фраза "вільні люди у вільній країні" стала не просто пафосним висловом, а наповнилася справжнім змістом.
У 1999 році, коли Естонія лише планувала стати членом НАТО, рівень підтримки цієї ідеї у суспільстві становив близько 60%, а на момент вступу - у 2004 році - 78%, розповіла генеральний секретар Естонської асоціації Атлантичного договору Вікторія Пунга. На її думку, такий високий рівень підтримки пов'язаний із широкою інформаційною роботою, яку проводила влада Естонії протягом усіх цих років. При цьому, наголосила вона, "ми завжди говорили людям правду про НАТО".
Окрема увага, за її словами, була приділена російськомовній частині населення країни, яка менш за все підтримувала євроатлантичні прагнення країни. Для цього було проведено числені "круглі столи" та зустрічі із школярами старших класів, студентами, викладачами. На думку В.Пунги, цей досвід може стати у нагоді й Україні. Зокрема, лише в минулому році за участі естонської сторони було проведено дев'ять семінарів в Україні.
|