Вона точиться не лише між двома найбільшими партіями Федеративної Республіки: популярності у виборців несподівано набула Партія вільних демократів.

У нинішній передвиборній боротьбі жодна політична сила не має переваг. Про це свідчить опитування виборців, які на запитання: «Яка партія, на Вашу думку, найкраще впорається з економічними проблемами?» найчастіше відповідали: «Жодна».

А проблем у країні багато. Індустрія переживає кризу, якої не було впродовж останніх 60 років. Автомобільна галузь тримається за рахунок запровадженої урядом премії за утилізацію старих автомобілів за купівлю нових. Скорочений робочий день став масовим феноменом. Німецькі виборці усвідомлюють, що нинішня передвиборна боротьба стане не просто роздаванням подарунків.

	Німецький канцлер Ангела Меркель

Цього разу йдеться про те, кому можна довірити порятунок німецької економіки і водночас не розорити державу.

Політолог Ебергарт Гольтманн вважає: «Насправді закінчилися часи, коли обидві народні партії з великою упевненістю могли об'єднати щонайменше 70 відсотків усіх голосів. Як ми бачимо з дискусій, роздуми про створення коаліцій стали різноманітнішими».

У такій напруженій ситуації розпочалася боротьба за владу. Передовсім це боротьба між двома кандидатами від двох найбільших у ФРН партій: Ангелою Меркель від правлячих партій ХДС/ХСС і їхнім коаліційним партнером – СДПН, очолюваною Франком-Вальтером Штайнмайєром. Саме йому випадає непроста роль опонента Ангели Меркель, яка не лише його суперник у передвиборчій кампанії, а й глава уряду, де Штайнмайєр обіймає посаду віце-канцлера та керівника зовнішньополітичного відомства. Але не це є його найбільшою проблемою у боротьбі за посаду канцлера.

Насправді закінчилися часи, коли обидві народні партії з великою упевненістю могли об'єднати щонайменше 70 відсотків усіх голосів. Як ми бачимо з дискусій, роздуми про створення коаліцій стали різноманітнішими.   Політолог Ебергарт Гольтманн

Ангела Меркель має нині надзвичайну популярність у німців, які загалом задоволені її політикою. Приміром, якщо в спроможність Ангели Меркель подолати фінансову та економічну кризу вірять 42 відсотки виборців, то в такі само можливості її опонента Франка-Вальтера Штайнмайєра – 27 відсотків. Тим часом він оприлюднив програму, з якою його партія боротиметься за владу. У ній насамперед йдеться про зміни у податковій системі: зменшення податків для бідних верств населення і підвищення їх для багатіїв. Ті, хто заробляє мало, матимуть змогу взагалі відмовитися від заповнення податкової декларації. За це вони отримають 300 євро. Для уникнення зростання безробіття, строк виплати за неповну зайнятість подовжений до 24 місяців. Нині він становить 18 місяців.

	Кандидат у канцлери Франк-Вальтер Штайнмайєр

Кандидат у канцлери Франк-Вальтер Штайнмайєр каже: «Наші податково-політичні пропозиції відповідають поліпшенню фінансової ситуації тих, хто має невеликі і нормальні прибутки. Саме цього ми хочемо досягти і саме це відобразилося у нашій програмі».

Партнери соціал-демократів (СДПН) по урядовій коаліції християнські демократи не поспішають оприлюднювати свою програму. Ангела Меркель скликала економістів, представників профспілок і топ-менеджерів, щоб почути їхній аналіз стану економічної кризи.

Наші податково-політичні пропозиції відповідають поліпшенню фінансової ситуації тих, хто має невеликі і нормальні прибутки. Саме цього ми хочемо досягти і саме це відобразилося у нашій програмі.   Кандидат у канцлери Франк-Вальтер Штайнмайєр

Адже ще невідомо, скільки робочих місць під загрозою скорочення, а довіра до банків досі не повернута. Уряд планує запровадження третього пакету фінансової допомоги. Поки дві найбільші партії ведуть спір, як переконати виборців, третя сила вже виграла: Вільна демократична партія.

Журналіст Міхаель Шеренг пояснює: «Складається враження, що ВДП знає, як краще управляти в кризових умовах. Але її політики не мають інших рецептів, ніж ті, які вони вже «прописували» десять років тому. Я вважаю, що вільні демократи мають перевагу лише через нинішню слабкість великих партій».

Тоді як популярність соціал-демократів і християнських демократів з початком кризи неухильно зменшується, вільні демократи лише набувають прихильників. На початку року, коли 17 відсотків німців були готові проголосувати за ВДП, вона сягнула історичного піку популярності.