Про ситуацію в Україні та наміри МВФ щодо надання їй другого траншу позики BBC розмовляла з керівником місії МВФ в Україні Джейлою Пазарбазіолу.

BBC: Що відбувається в Україні?

Джейла Пазарбазіолу: Країна переживає глибоку кризу. Її сильно вразило різке падіння світових цін і попиту на сталь, яка давала 40% експортної виручки країни. Цей процес триває від минулого жовтня-листопада. Окрім того, Україна, як і багато інших держав регіону, зробила чимало запозичень на міжнародних фінансових ринках, тож криза ринків капіталу також далася взнаки. Але цю кризу можна подолати, за умови політичної згоди і чіткої програми дій. Якщо її вдасться реалізувати, наслідки кризи буде мінімізовано.

BBC: А якщо не вдасться? Ви щойно сказали, що чимало західних банків вклали в Україну чималі кошти. Які потенційні проблеми ви бачите у цьому сенсі?

Джейла Пазарбазіолу: Ці банки справді виявилися вразливими. Майже 40% банківських активів в Україні належать іноземним банкам, особливо з країн єврозони. Кредити надавалися переважно в іноземній валюті - як іпотечні та споживчі позики населенню, так і корпоративні кредити. Якщо протидія кризі не буде ефективною, наслідки будуть серйозними - і в сенсі утримання курсу гривні, і для виробництва, і для рівня безробіття. Ми говоримо про можливість неповернення кредитів, розбалансування банківської системи: це своєрідне замкнене коло, з якого немає виходу. Західні банки отримували з регіону Східної Європи 50% своїх загальних прибутків, тому невирішення проблем регіону матиме для банків негативні наслідки.

BBC: Загальний пакет допомоги МВФ ухвалив ще минулого листопада, але відтоді надання нових траншів було призупинене і діалог з Україною ускладнився - чому?

Джейла Пазарбазіолу: Коли ми вели переговори наприкінці січня, ми погодились, що у монетарній сфері владі доведеться приймати низку дуже складних рішень. Адже 85% бюджету України спрямовується на виплату зарплат, пенсій та соціальної допомоги, тож будь-які монетарні заходи неминуче були би непопулярними і болючими. Ми погодились, що з економічної точки зору країні варто мати дефіцит бюджету. Але джерел фінансування цього дефіциту в країні фактично немає. Тут або треба брати позики на двосторонній основі в окремих країнах чи установах, або монетаризувати дефіцит, або, простіше кажучи, друкувати гроші, що лише рзкрутило би інфляцію. Тоді ми домовились, що Україна шукатиме запозичень у потенційних країнах-донорах чи організаціях на кшталт Світового Банку, паралельно думаючи про інші антикризові заходи.

Джейла Пазарбазіолу: Коли ми повернулись нещодавно в Україну, вони вжили певних конкретних заходів, зокрема підвищивши деякі акцизи та ціни на енергоносії, провівши низку обнадійливих переговорів з потенційними країнами-позичальниками. Побачивши ці кроки ми погодились рекомендувати Раді Директорів МВФ, щоби частина бюджетного дефіциту і виплати відсотків за зовнішніми боргами держави фінансувалася за рахунок позики Фонду.

BBC: Що утримувало Фонд від прийняття цього рішення раніше - непевність у спроможності України ухвалювати складні економічні і фіскальні рішення чи політична нестабільність?

Джейла Пазарбазіолу: Це був ключовий чинник. Як я вже казала, коли ми були в Україні у січні, це було невдовзі після газової суперечки з Росією, коли між політичними лідерами країни йшла запекла боротьба. Боротися з кризою надзвичайно важко, коли немає політичної єдності. Ми чітко дали зрозуміти, що для відновлення співпраці ми повинні почути запевнення у спільній відданості антикризовим заходам і побачити конкретні кроки влади.

BBC: Але чи повинен МВФ за таких обставин вимагати від країни жорстких економічних заходів, включно з підвищенням податків, вартості комунальних послуг тощо, коли країна і люди опинились у такій скруті?

Джейла Пазарбазіолу: Тут є вибір: або ухвалювати жорсткі заходи з метою нормалізації макроекономічних і фінансових показників, або залучати фінансову допомогу. Тоді можна не вживати жорстких заходів і фінансувати дефіцит бюджету. Джерела такого фінансування в Україні обмежені, але зваживши усі показники, ми дійшли висновку, що Україна може дозволити дефіцит до 4% ВВП, який ми частково фінансуватимемо, а вони тим часом мусять подумати над структурними реформами. Зокрема це стосується пенсійного фонду і газового ринку. Ці реформи потребують часу, але ми бачимо відданість країни цим реформам і тому надаємо їй допомогу.