НОВИНИ

15.04.2009 | Невже союз НАТО досяг межі розширення?
За матеріалами - Української служби "Радіо свобода"

Перед падінням Берлінського муру у листопаді 1989 року НАТО був міцно згуртованим союзом 16 країн із чіткою місією. А нині, коли зі вступом Хорватії та Албанії у цьому році Організація Північноатлантичного договору розростеться до 28 членів, під її дверима стоїть іще чималенька черга – до десятка держав. У рік ювілейного саміту НАТО, його 60-річчям, експерти порушують питання: чи досяг союз межі свого кількісного зростання?



Перший крок до розширення був легким. Десять років тому колишні радянські сателіти Польща, Угорщина і Чехія змогли стати членами Північноатлантичного Союзу, незважаючи на радше символічні протести Москви.


Проти прийняття до НАТО у 2004 році країн Балтії Росія виступала різкіше, так само, як і проти вступу Болгарії, Румунії і Словенії, – але це не зупинило процес. Але далі хвиля розширення союзу наштовхнулася на стіну спротиву з боку Москви, особливо коли зайшла конкретна мова про Грузію і Україну.


У квітні 2008 року на саміті НАТО в Бухаресті Росія застосувала всю свою політичну, економічну й дипломатичну міць, щоб запобігти наближенню кордонів союзу до російських меж. І вже сьогодні трансатлантичні перспективи Києва та Тбілісі виглядають скоріше примарно.


Нещодавно на прес-конференції в Празі колишній помічник Генерального секретаря НАТО з оборонного планування Едгар Баклі підбив своєрідні підсумки періоду від Бухареста і війни в Грузії: «Я не бачу причин, чому Україна і Грузія не зможуть приєднатися до НАТО, коли настане свій час, коли їхні стосунки з сусідами стануть добрими. Ми не бажаємо приймати Грузію в Альянс, щоб отримати можливість вступити у війну з Росією. Ні, дякуємо – це те, що я можу сказати на це».


Супротивники розширення переважають


Виглядає так, що на ювілейному саміті НАТО у Франції і Німеччині переважатимуть настрої, що розширення на Схід, особливо за рахунок колишніх республік СРСР, досягло свої межі.


І йдеться не лише про Україну й Грузію. Відомо, що через розбіжності з Грецією зупинили прийняття Македонії.


Відомий американський експерт, керівник вашингтонського проекту щодо держав із перехідними демократіями Брюс Джексон каже: «Європа фактично закрила двері для Грузії та України. Це не добре. Плани розширення НАТО, які були визначені з початку 1990-х, були загальмовані на Балканах і повністю зруйновані на Сході Європи».


Експерти вважають, що нині в Європі переважають супротивники розширення НАТО. Очолює їх Німеччина, яка є під досить небезпечних впливом поглиблених ділових контактів із Росією, особливо в енергетиці. І у Франції міністр оборони Ерве Морен закликав навіть консультуватися з Росією, перш ніж робити кроки щодо розширення НАТО на Схід.


У НАТО немає єдності


Експерти вважають, що у Європі немає єдності щодо оцінки загроз із боку Росії. Той же Брюс Джексон переконаний, що нестача єдності у питанні з Москвою лише загрожує підривом воєнної ефективності НАТО.


Адміністрація президента США Барака Обами вирішила «перезавантажити» стосунки з Росією. Однак ніхто на Заході не дав чітких гарантій Кремлеві, що НАТО вже не буде розширюватися на Схід. Навпаки, чимало впливових експертів кажуть, що лише НАТО дає шанси на розширення зони стабільності і миру в Європі.


І, наприклад, нинішній посол Чехії в Ізраїлі Міхаел Жантовський, який був визначальним політиком при вступі його країни до НАТО у 1999 році, каже, що за нинішнього характеру світових загроз для демократії в НАТО мають увійти не лише Україна і Грузія і всі країни Балкан, але й країни поза межами атлантичної зони, на кшталт Японії, Австралії і навіть Ізраїлю.


 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект