НОВИНИ

20.03.2009 | Росія пішла у контрнаступ на "Східне партнерство"
За матеріалами - "Німецька хвиля", Українська правда

На саміті ЄС, окрім антикризових заходів, будуть обговорювати Східне партнерство, щодо якого учасники мають затвердити декларацію.


Утім, ця ініціатива навряд чи зможе стати першою сходинкою до членства в Євросоюзі для країн-учасниць Східного партнерства, оскільки в проекті резолюції наголошується, що майбутнє відносин між ЄС та ними є невизначеним.


У документі також нічого не сказано про обсяг коштів, які ЄС має намір виділити для втілення політики Східного партнерства. Ще напередодні польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський називав суму 600 мільйонів євро.


Проект резолюції, поданий чеським головуванням, також не містить згадки про Росію, хоча в попередніх пропозиціях Єврокомісії був пункт про те, що паралельно зі Східним партнерством ЄС розвиватиме стосунки з Москвою.


Відповідно до проекту декларації, в основі політики Східного партнерства, що передбачає співпрацю з такими кранами, як Україна, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія та Молдова, мають бути спільні цінності, демократія, правові основи, дотримання прав людини, а також принципи ринкової економіки та сталого розвитку.


Також у декларації зазначається, що цей регіон є стратегічно важливим для Євросоюзу і ЄС зацікавлений у тому, щоб розвивати дедалі тісніші відносини з цими країнами.


Водночас, як передає Радіо "Свобода", ініціатива "Східного партнерства", яка була покликана наблизити східних сусідів до ЄС, не пропонуючи їм членства, наражається на цілу низку проблем, пов’язаних із внутрішньою ситуацією в цих державах та активізацією зусиль Росії, яка намагається не випустити країни колишнього СРСР зі сфери впливу.


"Найбільш амбітний проект Європейського Союзу щодо налагодження тіснішої співпраці з країнами на території колишнього Радянського Союзу є в біді. Європейські чиновники в Брюсселі говорять, що Росія пішла у контрнаступ, щоб знищити чи принаймні добре покалічити проект, спрямований на колишні радянські республіки", - каже брюссельський оглядач "Свободи" Ахто Лоб’якас.


Останнім часом Росія здійснює посилений тиск на Білорусь, Молдову і Вірменію. А Україна, Грузія та Азербайджан послаблені внутрішніми процесами. Хоча з шести країн найбільшою "головоломкою" для ЄС є Білорусь через непередбачуваність її президента.


Є внутрішній спротив і в ЄС – з боку країн, що воліють витрачати обмежені ресурси, виділені на політику сусідства, на ті держави, в яких більше зацікавлені вони. Йдеться про південні країни ЄС, які підтримують програму співпраці з Середземноморським регіоном.


"Ці кілька тижнів до 7 травня є ключовими для тривалого вирішення цих суперечностей. І зараз у ЄС є мало політиків, які хочуть і можуть заглянути далі, ніж ця дата", - каже Лоб’якас.


 



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект