”Помаранчева революція”, як на Заході вже охрестили тепершіні події в Україні, продовжує залишатися однією з головних тем на шпальтах німецьких газет. Так, тижневик ЦАЙТ зауважує:

Корумпована банда фальсифікаторів та її хрещений батько Володимир Путін перегнули палку. Столиця України та інші регіони країни вийшли на барикади. Так було колись в Белграді, коли Мілошевіч так само грубо підтасував результати виборів. Так було в Грузії, де оточення Шеварнадзе було корумповане приблизно настільки ж, що й в Україні. (...)

”Нео-совєтікус" Путін всіляко намагається прибрати Україну під крило Москви. Якщо йому це вдасться, то не виключено утворення нового економічного союзу Росія-Білорусь-Україна-Казахстан, який протистоятиме претензіям американців на євразійські простори та ресурси, - прогнозує ЦАЙТ.

Газета ШТУТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ переконана, що "помаранчевий" наступ в Україні вже не спинити:

Щоденно не лише у столиці Києві зростає кількість людей, які демонструють проти грубої фальсифікації результатів виборів і за іншу Україну. У той час, як в країні безперешкодно збагачувалася нечисельна кліка можновладців, нужденність спонукнула мільйони українців до еміграції. Цинічні маніпулятори виборами явно недооцінили силу страждань свого народу. Більшість українців, яких давно вважали зануреними в летаргічний сон, хоче змін і вже не дозволить залякати себе погрозами пострадянських автократів, - наголошує ШТУТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ.

У газеті ТЮРІНҐІШЕ ЛАНДЕСЦАЙТУНГ читаємо:

Україна демонструє тепер, як можна вирішувати конфлікт без переходу до насильницьких дій. І хоча проблему ще не вирішено остаточно, але це вже найважливіша частина успіху. Крім того досвід України навчає, що боротися за демократизацію варто. У нас же, схоже, про це вже забули, - констатує ТЮРІНҐІШЕ ЛАНДЕСЦАЙТУНГ.

Газета ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНГ цитує боксера Володимира Кличка:

”Тих, хто грає не за правилами, дискваліфіковують, тому результати виборів мають бути анульовані”, - нагадав політикам спортсмен Володимир Кличко, виступаючи перед тисячами демонстрантів у Києві. У цій думці екс-чемпіон світу з боксу не одинокий. Нині на вулицях української столиці переважає помаранчевий колір. Це – колір опозиції, яка сподівається на справедливість та виступає за демократичну, вільну від корупції Україну. Помаранчевий колір – це символ тих, хто хоче товаришувати з Європою та з Росією. Україна як міст, а не як буферна дуржава між Росією та Європою. Однак у повітрі продовжують витати ознаки шторму. Тому Заходу, в тому числі Німеччині, слід зайняти чітку позицію та допомогти розрядити конфлікт. Інакше в політичному сенсі Україні загрожує другий Чорнобиль, тобто розпад на проєвропейську західну та на східну частину разом з колись російським Кримом на півдні, - припускає ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНГ.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ продовжує тему:

Бацила індивідуальної свободи та демократії дедалі більше просувається на схід. При цьому дедалі менше справджується теза про орієнтовану на Захід західну Україну та проросійську східну. Саме тепер не Захід протистоїть Росії, а більшою мірою – освічені та поінформовані люди неосвіченим та маніпульованим. Виникає питання: чому Путін не помічає цієї елементарної розстановки сил? Чи у нього проблеми зі сприйняттям дійсності? Чи він, як і інші начальники Кремля, уражені ”двірським” синдромом, отримав вибіркову інформацію та неправильну відповідь, привітавши Януковича з ”переконливою перемогою на чесних виборах”? Чи він дозволяє собі керуватися цинічними розрахунками, що Януковичем, який, за його планами, мав би повернути колишню радянську республіку назад під крило Москви, було б легше керувати, аніж незговірливим Ющенком? Глава Кремля знову продемонстрував, що він, як і раніше, мислить категоріями сфер впливу, як це було в ХІХ столітті, - критично зауважує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Тему російських інтересів щодо України продовжує газета НОЙЄ ПРЕССЕ:

Уже тепер зрозуміло, що Путін може поховати свої геополітичні мрії, пов”язані з Україною. Закон домовленості вислизнув від нього, режисуру тепер здійснюють інші, насамперед той народ, який має намір вистояти в конфлікті за будь-якої ціни. Іскра спротиву давно впала на мільйони російськомовних людей у східній частині України, традиційно по-дружньому налаштованій до Росії. Вони теж віддають перевагу тому, щоб жити автономно, у відповідності до їхньої культури, а не під жорстким наглядом центрального уряду, керованого з Москви.

Бідний Путін! Так стається, коли хтось погоджується визнавати демократію лише тоді, коли вона відповідає його особистим інтересам, - іронізує НОЙЄ ПРЕССЕ.