У середу і четвер у Москві відбудеться чергова сесія Ради організації договору про колективну безпеку. А в рамках підготовки до цієї події в середу відбудеться спільне засідання Ради міністрів закордонних справ, Ради міністрів оборони і Комітету секретарів ради безпеки ОДКБ. У роботі самітів візьмуть участь президенти Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Росії і Таджикистану.

Напередодні повідомляли, що президент Таджикистану Емомалі Рахмон у зв’язку з енергетичною кризою в республіці не планує виїжджати за кордон, а тому не планує брати участі в самітах ОДКБ і ЄврАзес, які відбудеться 4-5 лютого. На думку оглядачів, президент у такий спосіб продемонстрував своє невдоволення «проузбецькою» позицією Кремля у питанні Ронґунської ГЕС. Москва планувала допомогти Душанбе в завершенні її будівництва, однак відмовилась від своїх планів, не отримавши на це згоди Ташкента.

Однак буквально напередодні, 3 лютого, офіційний представник МЗС Таджикистану несподівано заявив, що президент Рахмон таки візьме участь у саміті, причому його літак мав вилетіти ще у вівторок.

Оглядачі звертають увагу на те, що напередодні саміту в Москві відбулися дві події, на які варто звернути увагу.

Бішкек відмовляє Вашингтону. Постарався Кремль?

Йдеться, насамперед, про те, що у вівторок Киргизстан заявив, що не дозволить більше Сполученим Штатам Америки користуватися військово-повітряною базою в Манасі.

Агенства цитують президента Киргизстану Курманбека Бакієва, який сказав, що рішення вже ухвалене, однак офіційно оголосять про це пізніше.

З бази Манас американські військові здійснювали підтримку воєнних операцій міжнародних сил в Афганістані.
Авіабаза була відкрита в грудні 2001 року за мандатом ООН. Зараз там перебуває понад тисячу американських військовиків, а також військово-транспортні літаки.

На думку оглядачів, причиною відмови Бішкека від американської бази може бути те, що, знову ж таки, напередодні саміту Москва надала Киргизстану кредит у розмірі 2 мільярди доларів і фінансову допомогу в розмірі 150 мільйонів доларів.

Президент Курманбек Бакієв заявив з цього приводу, що «в умовах міжнародної економічної кризи – це дуже важлива підтримка, і я хочу висловити свою вдячність».

За словами президента, підписання домовленостей виводить російсько-киргизькі взаємини на вищий рівень і послужить забезпеченню економічного росту Киргизстану.

Таким чином, вважають оглядачі, можна говорити, що Москва просто підкупила Бішкек, а тому той вирішив відмовитися від американської бази.

Москва і Мінськ створюють єдину систему ППО

Повідомлення про іншу подію надійшло у вівторок з Москви.

Тут підписали угоду про спільну оборону зовнішнього кордону Союзної держави Росії й Білорусі про створення єдиної системи ППО.

Такий результат засідання вищої державної ради в Кремлі, на якій головували президенти двох країн – Дмитро Медведєв і Олександр Лукашенко.

Президент Росії зробив також акцент на питаннях енергетичної співпраці. За його словами, «у нас є міцна база і енергетичної співпраці, я маю на увазі угоду з газу, у нас є рішучість рухатися вперед з питань забезпечення взаємної безпеки, в тому числі по лінії ППО».

Остання подія не видається випадковою, якщо врахувати, що у середу на самітах обговорять питання про створення колективних сил оперативного реагування в складі військових контингентів, сил спеціального призначення і в справах надзвичайних ситуацій.

«Клон» НАТО?

До речі, Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ) ще кілька місяців тому заявила про створення в центральноазіатському регіоні велике військове угрупування з підрозділів Росії, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану й Киргизії.

Про це заявив тоді генеральний секретар ОДКБ Микола Бордюжа.

Рішення ж підсилити військову складову організації було ухвалене на попередньому саміті країн-учасниць ОДКБ у Москві.

Штаб ОДКБ тепер постійно перебуватиме в Москві. Згідно з однією з підписаних угод, у разі агресії проти будь-якої з країн ОДКБ на її прохання угрупування військ організації прийде їй на допомогу.

Російським ЗМІ всі ці кроки, зокрема наявність штаб-квартири, посилення військових позицій нагадали «клон» Північноатлантичного альянсу. До того ж, президент Дмитро Медведєв відкрито заявив тоді: «Учасники організації – теж сильні світу цього».

Оглядачі кажуть, що такі заяви лише підтверджують слабкість Росії, яка видає бажане за реальне.