Дослідження свідчить, що впродовж досліджуваного періоду кількість вчених в межах Європейського простору досліджень зросла (це зростання було вдвічі більшим, ніж у США та Японії). Збільшились також приватні капіталовкладення в наукові дослідження з-поза меж ЄС, зокрема, із США.
Разом із тим процент валового внутрішнього продукту, котрий держави ЄС в середньому виділяють на наукові дослідження, все ще не є достатнім. Протягом 2000 – 2006 років усі країни-члени ЄС збільшили відрахування з ВВП на дослідницький сектор, проте ВВП країн ЄС за цей час також зріс.
Показник вкладень країн Євросоюзу в науку залишився на рівні 1.84% від ВВП. За той же час Японія збільшила перерахування на науку з 3.04% до 3.39% від свого ВВП, а Південна Корея з 2.39% до 3.29% від ВВП.
Порівняно невисоким залишається також показник приватних капіталовкладень підприємств та організацій ЄС в наукові дослідження в межах Європейського дослідницького простору.
Коментуючи результати дослідження, Європейський комісар з питань науки та наукових досліджень Янез Поточнік сказав: «Часи економічної кризи не є періодом, коли можна скорочувати інвестиції в дослідницько-інноваційний сектор. Вони є життєво необхідними для європейських країн, якщо вони хочуть вийти з кризи сильнішими, ніж були».
«Тому Єврокомісія, прагнучи більше вкладати в дослідження, стимулювати інноваційну активність та розвивати ринок високих технологій, знаходиться на правильному шляху», - додав Єврокомісар.
|