НОВИНИ

28.01.2009 | Ярослав Башта: Планували розпочати з 3-х "E", та сталось інакше
За матеріалами - Європейського простору

В Представництві Європейської Комісії в Україні відбулася прес-конференція, присвячена початку головуванню Чеської Республіки в ЄС. Захід проходив за участі посла Чехії в Україні Ярослава Башти, посла ЄС Жозе Мануеля Пінту Тейшейри та нового посла Швеції, яка наступною головуватиме в Європейському Союзі, Стефана Гулльгрена. Визначаючи загальні рамки президентства Чехії, Ярослав Башта вказав три події, які матимуть безпосередній вплив на програму головування, а саме фінансову кризу та уповільнення економічного розвитку, інституційні питання, пов'язані з ратифікацією Лісабонської угоди, а також вибори до Європейського парламенту, які відбудуться в червні 2009 року.


 


Окрім того, посол Чехії в Україні закликав не забувати, що девізом чеського президентства є "Європа без бар'єрів" та запевнив, що Чехія докладатиме усіх зусиль, щоб подолати усі економічні, соціальні або ж культурні бар'єри всередині Європейського Союзу.


Говорячи про основні пріоритети головування Чеської Республіки, Ярослав Башта виокремив так звані 3 "E" - економіка, енергетика та Європейський Союз у світі (economy, energy and European Union in the world - ред.).


Що стосується економіки, то найбільш важливими питаннями в даному контексті, за словами чеського посла, стануть боротьба з наслідками фінансової кризи, сприяння просуванню чотирьох свобод - вільного руху товарів, капіталів, людей та послуг, а також розвиток інновацій та освіти.


Відносно енергетики, то в даному контексті завданнями головуючої країни будуть побудова прозорого внутрішнього енергетичного ринку, впровадження єдиного тарифу на транскордонну передачу енергії, а також заощадження електроенергії.


Щодо третього пріоритету президентства Чеської Республіки, який звучить як "Європейський Союз у світі", то в цьому вимірі цілями будуть розвиток східного виміру Європейської політики сусідства, підтримка демократизації країн Західних Балкан, трансатлантичні відносини, а також посилення відносин ЄС - Ізраїль.


Разом з тим, Ярослав Башта зазначив, що політичні події внесли свої корективи в програму президентства Чеської Республіки (програма розроблялася з літа 2006 року за консультацій Комітету з європейської інтеграції, парламенту Чехії та громадських організацій). Тому довелося розпочинати не з 3-х "E", а з 2-х "G" (мова йде про воєнні події в Грузії влітку 2008 року і так звану "другу газову війну" в січні 2009 року - ред.). Загалом, на думку Я.Башти, час головування Чехії в ЄС є досить таки специфічним, з огляду на вищезазначені події, а також той факт, що до цих пір не ратифікована Лісабонська угода усіма країнами-членами Євросоюзу.


Відповідаючи на питання щодо лібералізації візового режиму між Україною та Чеською Республікою, пан Башта зазначив, що це є загальним питанням для Європейського Союзу, і загалом досить тривалим процесом. У той же час голова Представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра вказав, що переговори щодо візового режиму між Україною та Євросоюзом розпочалися на саміті "Україна - ЄС" у вересні 2008 року і на даний момент тривають. Політична воля, за словами посла ЄС, в України є, проте також є і ряд об'єктивних питань, таких як упорядкування документації, незаконна торгівля, торгівля людьми, які повинні бути вирішені.


Щодо питання зміни пріоритетів Євросоюзом після так званої газової війни, Я. Башта зауважив, що газова криза укріпила солідарність між країнами ЄС, а також засвідчила, що необхідна побудова окремих енерголіній між країнами Європейського Союзу, яка дозволила б їм допомагати одна одній в таких ситуаціях. За словами чеського посла, вже незабаром у Будапешті відбудеться конференція, присвячена технічним та фінансовим аспектам побудови газогону "Набукко", а вже наприкінці цього тижня у Празі відбудеться конференція з питань електроенергетики.


Жозе Мануель Пінту Тейшейра, в свою чергу, вказав на те, що основними уроками газової кризи для ЄС є необхідність диверсифікації видів енергоносіїв, джерел їхнього походження, а також способів транзиту. Разом з тим, за словами голови Представництва Єврокомісії, Південний та Північний потоки не є проектами ЄС, а сама енергетична політика наразі не є спільною політикою Євросоюзу. Окрім того, Жозе Мануель Пінту Тейшейра зазначив, що Європейський Союз продовжуватиме працювати з Україною як з основним транзитером газу до ЄС, і вже 23 березня 2009 року в Брюсселі відбудеться донорська конференція, основною темою якої буде реконструкція газотранспортної системи України.


Новий посол Швеції в Україні Стефана Гулльгрен говорячи про перспективи Північного потоку, зауважив, що це проект, в якому задіяні окремі країни ЄС та Росія. Щодо Швеції, то на даний момент уряд країни не отримав заявки на проведення газогону Північний потік, яка повинна надійти на початку 2009 року. Лише після цього буде проведена досить серйозна оцінка впливу проекту на природне середовище Балтійського моря, щодо чого наразі йде активна дискусія у Швеції. Окрім того, сама країна не розглядає газ як основне джерело енергії на майбутнє.


Відповідаючи на питання щодо перегляду відносин з Російською Федерацією після подій у січні 2009 року, посол Чехії Ярослав Башта відзначив, що ситуація, безумовно, вимагає певної реакції, проте Росія залишається одним з найбільших партнерів Євросоюзу, а тому необхідно вибудувати відповідні сусідські відносини.


 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект