Рада міністрів ЄС з питань зовнішніх відносин, засідання якої відбувається сьогодні у Брюсселі, погодила короткотермінові та довгострокові пріоритети енергетичної політики Євросоюзу.

Зокрема, Рада визначила як негайну необхідність активізації зусиль ЄС з поліпшення внутрішнього взаємозв'язку європейських енергетичних мереж, та наголосила на необхідності диверсифікації джерел постачання енергоресурсів й шляхів їхнього транспортування, особливо у газовому секторі. Терміновість цього питання, на думку міністрів, була підтверджена нещодавнім безпрецедентним перериванням постачання газу з Росії до Євросоюзу через територію України. Для того, щоб уникнути у майбутньому можливих подібних випадків, Рада міністрів ЄС погодила короткотермінові заходи.

Серед них - продовження роботи над реалізацією шести пріоритетних інфраструктурних проектів. Це стосується, зокрема, створення Південного газового коридору (для доступу до Каспійського басейну - авт.), розгортання в Європі розгалуженої мережі терміналів скрапленого газу (LNG), ефективного поєднання Балтійського регіону з енергетичними мережами Західної Європи, створення Середземноморського енергетичного кільця, створення енергетичної вісі Північ-Південь для поєднання газових та електричних мереж країн Центральної та Південно-східної Європи, а також офшорної енергетичної мережі у Північному морі (промислові "острови" електричних вітряків - авт.), відповідно до пріоритетів Другого стратегічного огляду ЄС у сфері енергетики.

Викладені напрямки не заперечують уже існуючих проектів, які сприяють досягненню географічно збалансованого підходу до питання диверсифікації джерел та шляхів постачання енергоресурсів на європейський ринок.

Іншим невідкладним напрямком діяльності міністри визнали координацію зусиль та ширше залучення інвестицій у розбудову сховищ газу, адже саме наявність великих резервів пального має вирішальне значення для життєздатності європейської економіки на випадок масштабних переривань енергопостачання. ЄС також має намір задіяти механізми, які, відповідно до правил конкуренції, дозволять Євросоюзу спростити процес закупівлі газу з Каспійського басейну. Цей напрямок розглядається як шлях для утворення альтернативного джерела постачання газу на європейський ринок з розбудовою необхідної для цього інфраструктури.

Керівники зовнішньополітичних відомств ЄС визнали, що енергетична політика складає ключову частину системи зовнішніх відносин Євросоюзу та окремих країн-членів ЄС. У зв'язку з цим Рада міністрів визнала за необхідне чітку координацію позицій між ЄС і країнами-членами, як це відбулося під час газової кризи у січні поточного року, що дозволило Європі "розмовляти одним голосом" з країнами постачання та транзиту газу.

Для розбудови ефективних взаємин у сфері енергетики з третіми країнами Рада міністрів ЄС рекомендувала швидко розвинути оновлені концепції Східного партнерства та енергетичної співпраці з Росією, продовжити політичні контакти високого рівня з постачальниками енергії та транзитними країнами вздовж Південного енергетичного коридору. Для розвитку такої співпраці Євросоюзу рекомендовано створити Зовнішню стратегію у сфері енергетичної політики, яка визначить спільний порядок денний у відносинах ЄС з зовнішніми партнерами, підвищить прозорість та надійність обміну інформацією між країнами-членами з питань довгострокових проектів енергопостачання з залученням третіх країн.

Серед довгострокових заходів реагування на нещодавню газову кризу європейські міністри підтвердили необхідність реалізації "енергетично-кліматичного пакету", який передбачає підвищення ефективності використання енергії з одночасним зменшенням викидів в атмосферу парникових газів, впровадження енергозберігаючих технологій, збільшення питомої ваги поновлювальних джерел енергії в загальному енергетичному балансі країн Євросоюзу. На думку міністрів, така політика дозволить зменшити залежність європейської економіки від зовнішніх джерел енергії.