Минуло понад два місяці з того часу, як Європейський Союз заблокував переговори з Росією про нову партнерську угоду. Брюссель пішов тоді на цей крок, вимагаючи від Кремля виконання всіх умов угоди президентів Франції і Росії Ніколя Саркозі й Дмитра Медведєва про припинення вогню на Кавказі. Нині Єврокомісія за підтримки Франції, що головує у ЄС, і попри незгоду деяких країн європейської співдружності таки вирішила відновити діалог із Москвою. Вчора на засіданні міністрів закордонних справ була здійснена остання спроба переконати лідерів Литви та Польщі у необхідності діалогу ЄС із потужною північною сусідкою.

Припинений діалог щодо нової угоди про партнерство та співпрацю між ЄС та Росією, вочевидь, буде відновлений. Франція, що нині має місію керівника Ради Євросоюзу, запропонувала своєрідний компроміс.
 
Французький міністр закордонних справ Бернар Кушнер закликав країни ЄС поновити переговори на саміті Росія – ЄС, що відбудеться наприкінці тижня у Ніцці. Проте від цього продовжує відмовлятися офіційний Вільнюс.
 
«Всі, крім однієї країни, – зазначив після закінчення зустрічі міністрів закордонних справ Бернар Кушнер, – згодні з тим, що нове, посилене партнерство знову має бути на столі переговорів. Це є майже наша спільна думка. Загальна позиція Євросоюзу щодо Росії теж була чіткою: всі вважають, що треба продовжити діалог».
 
Розблокування діалогу – у європейських інтересах
 
Готуючись до саміту Росія – ЄС, Європейська Комісія переглянула всі сторони стосунків між Брюсселем та Москвою. За результатами цього аналізу її представники заявили, що переговори над новою базовою угодою з Росією треба відновити.
 
Комісар ЄС із питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер із цього приводу заявляє, що переговори з Росією – це єдиний шлях захисту саме європейських інтересів.
 
«Ми знайдемо час для продовження переговорів після саміту з Росією», – заявила єврокомісар.
 
«Та це не означатиме, що ми робимо Росії подарунок. Це також не означатиме, що ми змінили нашу тверду позицію щодо подій цього літа: дії Росії стосовно Грузії залишаються неприйнятними – і порушення територіальної цілісності, і одностороннє визнання двох регіонів», – наголосила вона про відторгнення Росією південноосетинського й абхазького регіонів Грузії.
 
Не поступилася тільки Литва: «Піти на діалог – заохотити російську агресію»
 
Вчора чекали одностайного ухвалення рішення про відновлення переговорів з Росією. Після майже двомісячних дискусій між головами зовнішньополітичних відомств країн європейської спільноти все ж удалося переконати тих, хто був за тверду та непохитну позицію Брюсселя у відстоюванні своїх прав і прав Грузії. Тобто лідери євроінституцій спромоглися вплинути на позицію Англії та Швеції, частини країн Балтії і навіть Польщі, котра була послідовним опозиціонером у зближенні з Москвою.
 
Тому останнім часом проти діалогу виступала тільки Литва. Вона аргументувала це тим, що Кремль виконав не всі вимоги мирної угоди. Зокрема, Вільнюс наголошує, що на сепаратистських грузинських територіях Південної Осетії та Абхазії чисельність російських військ набагато більша за ту, що була до конфлікту.
 
Литовський міністр закордонних справ Гедімінас Кіркілас заявляє: «Оголосити сьогодні, що наша місія виконана, і відновити колишні стосунки — означає заохотити Російську Федерацію до продовження агресії проти Грузії та інших східноєвропейських сусідів».
 
Координатор європейської дипломатії Хав’єр Солана каже, що він згодний із твердженням, що Москва не повністю виконала умови, проте вважає, що діалог відновити таки треба. «Але, – додає він, – це не означатиме, що ми заплющимо очі на те, що сталося раніше».