Україна і Грузія не будуть запрошені до лав Північноатлантичного Альянсу, доки із цим питанням не визначиться нова адміністрація США, яка прийде до влади після президентських виборів.

Таке переконання висловив професор Науково-дослідного інституту Кельнського університету Лотар Рюль у коментарі, надрукованому в газеті "Франкфуртер Альгемайне".

Рюль зазначає, що війна у Грузії, обставини та безпосередній початок якої досі не з’ясовані, посилила тиск американців на європейських союзників із метою прийняття Грузії до лав НАТО ще у цьому році.

За словами німецького професора, уряд ФРН у своїх аналітичних звітах для внутрішнього користування відзначає, що в цьому зв’язку американцями вже розпочата пропагандистська кампанія у Європі. У хід ідуть навіть кошти "Німецького Фонду Маршалла", за які депутатів Бундестагу привозять до Тбілісі зустрічатися із президентом Грузії Михаїлом Саакашвілі.

Тим часом, європейські уряди, підкреслює Рюль, зайняли в цьому питанні вичікувальну позицію та не мають єдності. Однак, за словами аналітика, канцлер Ангела Меркель у внутрішніх дискусіях чітко висловилась проти того, щоб розпочинати процедуру ПДЧ відносно Грузії у найближчій перспективі. Принаймні, це рішення не повинно бути ухвалене ані у грудні, ані у квітні в Страсбурзі.

Стосовно ж України, то нинішня українська політична криза дає альянсу можливість перепочинку, відносно вимог Вашингтона, твердить Рюль.

З погляду професора Науково-дослідного інституту Кельнського університету, для НАТО нині вкрай важливо зберегти внутрішній баланс та виробити спільну позицію у ставленні до Російської Федерації. Нове ж порозуміння учасників альянсу та Москви із Вашингтоном можливе і доцільне лише за нової американської адміністрації.