НОВИНИ

10.09.2008 | Україна-ЄС: "Росія на першому місці", а інші – потім?
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

На саміті ЄС-Україна Києву не було надано жодного конкретного сигналу.


Так результати паризької зустрічі прокоментував в інтерв’ю "Німецькій хвилі" експерт Центру європейських політичних студій Фабріціо Тассінарі.


За його словами, під час саміту Брюссель розмовляв із Києвом так само, як і протягом останніх 2-3 років і призвело до цього кілька факторів.


По-перше, це побоювання Євросоюзом розширення і надання іншим країнам перспективи членства. "Ті політики в Україні, які слідкують за подіями у ЄС, усвідомлюють наявність протиріч, які існують в Євросоюзі. І я не думаю, що у них були великі очікування", - сказав Тассінарі.


По-друге, вважає експерт, такі країни, як Італія та держави Бенілюксу, не бажають створювати іще один подразнювач для Росії. За словами Тассінарі, є кілька країн всередині ЄС, які з обережністю ставляться до того, яким чином розвиваються відносини із Росією.


"Цю політику можна назвати – "Росія на першому місці", а інші країни - уже потім. І ця політика не змінилася", - зауважує експерт.


Втім, на його думку, від групи цих держав Євросоюзу останнім часом відокремилися Німеччина та Франція, які зайняли більш прагматичну позицію.


У свою чергу, експерт Французького інституту міжнародних відносин Сюзанне Ніс в інтерв'ю "Німецькій хвилі" назвала "відносно важливим кроком" щодо України те, що нова угода між з ЄС називатиметься угодою про асоціацію.


"Ми свого часу одразу уклали так звану угоду про асоціацію із Польщею, Угорщиною і тоді іще Чехословаччиною. Потім із іншими країнами, які нині є членами ЄС. Тому стосовно України це відносно важливий крок", - сказала вона.


"Потрібно, втім, зробити зауваження. Є дуже мало прецедентів стосовно стратегії розширення як ЄС так і НАТО. Тому ця угода про асоціацію може означати щось інше, ніж на початку 90-х для Польщі, Угорщини або Чехословаччини", - зазначила Ніс.


"Це може означати, що процес наближення триватиме набагато довше. І це залежить, звичайно, не лише від України, яка, на мою думку, має докласти значних зусиль, щоб довести, що важливі пункти для ЄС є також важливими і для Києва", - додала експерт.


Що ж до потенційної успішності розпочинання діалогу щодо запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС, вона сказала: "Із Україною потрібно починати із "маленьких кроків" у лапках. [...] Питання скасування віз стане базисом, на якому буде можливим приєднання України до Євросоюзу".


На запитання, скільки доведеться Україні чекати, доки Євросоюз наважиться скасувати візи для українців, Ніс сказала: "Я вважаю, що потрібно розраховувати на період десь у 5 років. Це я вважаю реалістичним", - і додала:


"Не ставтеся до цього вже занадто песимістично. Цей процес може пройти доволі швидко. Ми зараз у Євросоюзі маємо проблеми із нестачею робочої сили та старінням населення. Але в Україні теж потрібно до цього підходити обережно, щоб після скасування не відбувся масовий відтік робочої сили".


 



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект