Напередодні вівторкового саміту ЄС – Україна, останньої миті перенесеного з Евіана до Парижа, чимало експертів, політичних аналітиків на Заході закликали Брюссель надати Україні хоча б віддалений, але конкретний план її вступу в Європейський Союз. Деякі країни-прихильники Києва, зокрема, Швеція, Велика Британія, вважають, що сьогодні саме час для сигналу про можливість у майбутньому вступу України до ЄС.

Однак останні повідомлення свідчать, що чільники ЄС так і не дійшли повної згоди щодо головного сигналу нової посиленої угоди Брюсселя з Україною. Йдеться про асоціацію Києва з Європою, про «відкриття шляху для майбутнього розвитку» стосунків між сторонами – але не більше. Невже такий песимістичний тон цього саміту ЄС – Україна у французькій столиці?

Нідерланди і Німеччина – це ті дві країни, які напередодні були проти надання на саміті конкретної перспективи членства в ЄС для України. Французький міністр закордонних справ під час Бернар Кушнер сказав за два дні до саміту ЄС – Україна, що європейській перспективі членства для цієї країни шкодить нинішня політична криза, бо в даному разі, на його думку, в Києві мусів бути хоча б стабільний уряд.

Із усього видно, що європейській перспективі України шкодять не лише складні стосунки ЄС із Росією у врегулюванні грузинської кризи, але й також відсутність у Брюсселі чіткої перспективи розширення ЄС у принципі. Тут заважають розбіжності членів ЄС щодо Лісабонської угоди та позиція Ірландії, яка «провалила» референдум щодо базового європейського документу.

Але, як би там не було, все ж сама нова Угода про асоціацію з ЄС уже багато дає Києву. Так вважає українська журналістка з Парижа Алла Лазарева, яка напередодні саміту побувала в МЗС Франції на брифінгу дипломатичного радника президента Франції Жана-Даніеля Леві. Цей радник наголосив, що в Парижі для України все складається не так погано і не можна тут підганяти якісь «швидкі прориви».

Алла Лазарева, яка слухала Леві, каже з цього приводу: «Він казав, що саме Франція буцімто наполягла, щоб формулювання, що Україна є частиною спільного європейського культурного простору, спільного історичного простору, увійшли в цю нову угоду». Це, на думку Алли Лазаревої, вже є певним кроком України щодо підготовки її до майбутнього членства в ЄС, бо навіть формальне включення України у географічний, культурний простір Європи на рівні саміту ЄС – Україна – це вже позитив.

Алла Лазарева також наголошує, що і французи, і європейці, як свідчить громадська думка в Європі, більш позитивно налаштовані щодо членства України в ЄС, аніж у НАТО. І тут свою роль відіграє енергетична залежність Європи від Росії, яка категорично проти вступу Києва до НАТО. У Брюсселі не хочуть загострювати стосунків із Москвою.

Для ЄС український безлад усе ж кращий від російського «порядку»

У Києві можуть радіти з того, що так звану українську політичну анархію в Парижі сприймають не так уже й негативно. А та ж Алла Лазарева звертає увагу, як оцінює це вже згаданий радник Саркозі Жан-Даніель Леві: «Усе-таки ця, як він сказав, «українська анархія» краща за російський «порядок». Це важливо. Попри те, що в Україні справді постійно сперечаються різні політичні сили за вплив, те чи інше бачення, суперечка відбувається, а російське «єдинобачення» того, що має відбуватися в Російській Федерації, менше, в принципі, схоже на демократію, аніж «українська анархія». І на Заході це розуміють».

Алла Лазарева також відзначила, що в Парижі чекали й на Юлію Тимошенко: «Знову ж таки, французька сторона наполягала, щоб Тимошенко також приїхала на саміт, але ця ідея не була підтримана. Отже, цієї сенсації точно не буде».

Відомо також, що в Парижі, крім пропозиції розробити Угоду про асоціацію, буде наголошено на початку розвитку діалогу між ЄС і Україною щодо можливості майбутнього запровадження безвізового режиму для українців.

В МЗС України вважають, що нові документи саміту ЄС – Україна фактично стануть повторенням шляху до ЄС, яким ішли до євроспільноти країни Центральної Європи.

Тим часом у ЄС наголошують, що не виключають ніякого розвитку подій у відносинах із Україною і що Угода про асоціацію не означає обіцянки вступу в ЄС, так само як і початок переговорів про можливість безвізового режиму не означає обов’язкового переходу на такий режим.