Президент Сербiї Борис Тадич та прем’єр-мiнiстр Воїслав Коштуниця вiд Йєссен-Петерсена вимагали надати чiткi гарантiї щодо безпеки сербiв у Косовi та щодо децентралiзацiї влади. Сербська сторона вимагає надання ширших повноважень мiсцевим органам влади в ланках внутрiшнiх справ, судочинства, охорони здоров’я та освiти.

По сутi, серби вимагають, щоб органи самоврядування в сербських анклавах були незалежнi вiд Приштини. В офiцiйному повiдомленнi пiсля розмов голови сербського уряду й керiвника Мiжнародної адмiнiстрацiї мовиться, що основою подальшого дiалогу свох сторiн будуть як принциповi документи мiжнародного спiвтовариства, так i план Белграда для врегулювання ситуацiї в провiнцiї.

Перед прибуттям до Белграда голова Мiжнародної адмiнiстрацiї вiдвiдав православний монастир Дечани у Косовi й зазначив, що миротворчi сили присвячують вiдповiдну увагу захистовi пам’яток сербської культури.

Сербськi депутати в парламентi Косова пiсля зустрiчi з президентом Тадичем заявили, що вони бойкотуватимуть дiяльнiсть вищого законодавчого органу упродовж трьох мiсяцiв. У разi, якщо Мiжнародна адмiнiстрацiя створить кращi умови для безпеки сербiв та для повернення сербських бiженцiв, то десять сербських депутатiв увiйдуть до парламенту. Слiд нагадати, що бiльшiсть сербiв на пропозицiю уряду Коштуницi бойкотувала парламентськi вибори.

Голова Мiжнародної адмiнiстрацiї в Белградi зустрiвся й з послами країн-членiв Контактної групи в справах Косова – Сполучених Штатiв Америки, Великобританiї, Нiмечини, Францiї, Iталiї та Росiї.

 Таким чином вiн, на думку оглядачiв, дав до вiдома, що ним очолювана адмiнiстрацiя має беззастережну пiдтримку впливових мiжнародних чинникiв. Йєссен-Петерсен не коментував рiшення сербiв щодо тримiсячного бойкоту новообраного парламенту. На думку лiдерiв етнiчних албанцiв, однiєю з перешкод в реалiзацiї сербських вимог є саме ухиляння їхнiх представникiв вiд роботи в легально обраних органах Косова.