В центрі Євросоюзу - Бельгії - зберігається вірогідність розколу, що стане приводом для ще більшого розпалювання сепаратистських настроїв в Європі.Формування нового уряду не стало остаточним вирішенням питання реформування бельгійської держави, пише 'The Guardian'.

Представники різних мовних груп країни не дійшли згоди щодо серйозних протиріч в поглядах. Вони як і раніше розходяться в питаннях про те, чи потрібно наділяти більшою владою регіональні парламенти, і щодо виборчих прав франкомовних на брюссельській околиці, де переважають фламандці.

У такій ситуації шанси короля Бельгії Альберта II уникнути розколу між валлонами і фламандцями невеликі. Населення країни, здається, змирилося: ніхто не демонструє занепокоєння.

Деякі бельгійці навіть заявили журналістам, що тривала відсутність уряду лише довела, що громадяни можуть обійтися і без докучливих політиків.

Проте, розкол Бельгії може спричинити неприємний розгляд, в ході якого доведеться ділити взаємно-замкнуту економіку і національний борг і визначати статус Брюсселю, з його франкомовною більшістю в центрі фламандського регіону. 

Цей процес неминуче позначиться і на перебуванні інститутів Євросоюзу на території Бельгії, пише журналістка видання Сара Моріс.

Вона цитує слова колишнього прем'єр-міністра Бельгії Вілфріда Мартенса: "Ми в центрі Євросоюзу. Як ми можемо подавати такий поганий приклад державам-членам, якщо у нас станеться розкол?". 

У випадку, якщо розкол Бельгії все-таки відбудеться, європейцям доведеться вирішувати і інше важливе питання, що стосується про легітимність претензій держав Європи, що самопроголошуються, на членство в ЄС, пише Моріс.

Каталонські і шотландські націоналісти разом з фламандськими сепаратистами вже просувають в Брюсселі право своїх земель залишитися в ЄС в разі їх виділення в незалежні держави, нагадує журналістка.