В той час, як Франція сьогодні розпочинає своє головування в Європейському Союзі, президент Ніколя Саркозі визнав, що його плани ускладнив ірландський референдум, на якому минулого місяця відкинули Лісабонський договір.

Угода не може вступити в дію, допоки її не ухвалять всі двадцять сім країн-членів.

Промовляючи в інтерв"ю французькому державному телеканалу, пан Саркозі сказав, що його пріоритет - це переконати інші країні схвалити угоду, а тоді подивитись, що можна зробити. Він також визнав, що ЄС повинен допомагати європейцям у їх щоденному житті.

Головування Франції було темою розмов у ЄС впродовж багатьох місяців: країна, яка була однією з засновниць союзу і є однією з найбільших його членів, вже давно дала чітко зрозуміти, що в неї дуже амбітний план на наступні шість місяців на чолі організації.

Франція хоче досягти угод щодо імміграції та кліматичних змін, сільськогосподарських реформ та співпраці у сфері безпеки, тобто у всіх дражливих питанннях, у вирішенні яких не одразу знаходять порозуміння. Наприкінці свого головування Франція хотіла побачити обрання нового президента ЄС та керівника, який би опікувався закордонними справами.

Але виборці в Ірландії відкинули три тижні тому угоду, яка би втілила в життя всі ці плани.

Качинський не буде підписувати угоду

Тим часом польський президент Лех Качинський сказав, що поки що не підпише Лісабонську угоду, незважаючи на те, що її вже ратифікував польський парламент.

В інтерв"ю польській газеті Дженнік він сказав, що наразі, після ірландського "ні" на референдумі, та угода не має сенсу.

Пан Качинський додав, що зараз важко сказати, чим це все закінчиться, але наголосив, що не розумно припускати, що без тієї угоди Європейський Союз не виживе.

Раніше німецький президент Хорст Келлер сказав, що перед тим, як підписати угоду, дочекається рішення верховного суду країни, який має вирішити, чи не порушує вона демократичні принципи.