Презентоване 9 вересня в Криниці під час відкриття щорічного Економічного форуму видання “Нова Європа. Доповідь про трансформацію” викликає критику гостей форуму. 300-сторінкова книга сповнена фактичних помилок і сумінвних інтерпретацій.

Аналітична доповідь підготовлена авторським колективом на чолі з професором Даріушом Росаті, колишнім міністром закордонних справ Польщі. Серед авторів – представники Варшавської школи економіки, Інституту міжнародних відносин Варшавського університету, Гельсинської фундації з прав людини, Гданського інституту ринкової економіки.

Основною тезою доповіді є трактування посткомуністичної Європи як регіону, що складається з трьох частин: успішної групи з восьми країн , що вступили в ЄС у 2004 році (ЄС-8), групи Балканських країн, що мають певні проблеми, але рухаються правильним шляхом (ЦСЄ-9) та країн СНД, які, на думку, авторів, слідують власним шляхом і не бачать свого місця у Європі.

Автори надзвичайно необережно підійшли не лише до підбору та інтерпретації фактів, але й до використання термінів. Наприклад, пояснюючи, що таке СНД, автори стверджують: “Співдружність незалежних держав – це федерація Росії та одинадцяти колишніх радянських республік” (стор. 41). На нашу думку, трактування СНД як федерації виходить далеко за межі припустимої в політичній науці свободи інтерпретацій.

Підписану угоду про ЄЕП автори трактують як “сильнішу політичну та, частково, економічну федерацію (економічний Союз)” (стор.15), що також значно спотворює реальний зміст відносин в рамках ЄЕП, принаймні, на нинішньому етапі.

Автори дуже категорично тлумачать ситуацію з політичними і суспільними традиціями в країнах СНД. Стор. 45: “Немає жодних традицій демократії чи будь-яких суспільних рухів у жодній з трьох країн” (тобто, в Україні, Білорусі та Молдові – авт.).

Описуючи політичний устрій в Молдові, автори доповіді зараховують його до авторитарних президентських режимів, тоді як насправді конституційна модель Молдови є парламентсько-президентською. Президента Молдови Вороніна названо “проросійським”, (стор.45) що не відповідає дійсності на сьогоднішній день.

Майже виключно у негативному тоні трактується діяльність президента Грузії Саакашвілі, наводяться факти, які зображують його авторитарним правителем, натомість ігноруються значні просування у боротьбі з корупцією, забезпеченні прав людини.

Допущено велику кількість фактичних помилок, наприклад, на стор.42 вказано, що під час виборів у Державну Думу РФ застосовувався прохідний бар’єр у 0,8%, тоді як насправді він становив 5%.

Схоже, авторський колектив та редакційна колегія представили роботу, що є не лише не зовсім професійною, але й такою, що суперечить духові Криниці – форуму, що покликаний зближувати народи, що вийшли із комуністичного минулого.