Французька урядова правоцентристська партія UMP вибрала свого лідера Ніколя Саркозі кандидатом на президентську посаду.

Його ім’я було єдиним у бюлетені.

У промові після обрання пан Саркозі пообіцяв обєднати партію і країну.

Коли він очікував результатів, на обличчі Ніколя Саркозі читалося очевидне напруження.

98% тих, хто голосував, вибрали його, але скористалися своїми бюлетенями лише 70% членів партії.

Він виглядав розчарованим, але швидко взяв себе в руки.

 

Сеголен Руаяль - імовірна суперниця Саркозі.

У промові після обрання пан Саркозі пообіцяв дотримувати голлістських правоцентристських традицій, але застеріг, що Франція зараз перебуває у кризі, з якої країну можуть вивести лише реформи під твердим керівництвом.

Ніколя Саркозі наголосив, що громадяни разом зі своїми правами мають також обов’язки – старанно працювати і не покладатися лише на державу.

Він також віддав шану засновникам партії.

Але людина для якої була створена партія UMP, президент Жак Ширак, був відсутній, відмовившись брати участь в коронації пана Саркозі, навіть натякаючи, що може знову боротися за президентство як незалежний кандидат.

У симпатіях до пана Саркозі розділилася не лише його партія, але й країна.

Багато французів кажуть, що надали б перевагу справжнім змінам за президентства Сеголен Руаяль, яку пропонують соціалісти.