На початку тижня, дипломати з штаб-квартири НАТО повідомили, що Альянс серйозно розмірковує над тим, чи треба відкривати двері для членства Україні, Грузії та трьом балканським країнам на самміті, який запланований на початок 2008 року.  Вони висловили велику кількість зауважень та побоювань, включаючи сумніви щодо спроможності НАТО "переварити" нових членів після розширення 2004 року, непопулярність Альянсу серед населення країн, що бажають до нього приєднатися, а також неспроможність декількох кандидатів до впровадження демократичних реформ.

Навіть Вашингтон, адвокат українських та грузинських намагань, почав виказувати більш обережну тональність, коли один американський високопосадовець відмітив, що позитивний настрій всередині НАТО по відношенню до намірів України був розвіяний останніми місяцями.

"Існує загальне зменшення ентузіазму в НАТО по відношенню до розширення", - сказав високорівневий дипломат Альянсу з приводу тенденції, яка віддзеркалює охолодження останнього року в ЄС по відношенню до нових країн-членів із сходу.

Після того, як НАТО прийняло сім екс-комуністичних країн у 2004 році, США закликали минулого року повести "самміт розширення" на початку 2008 заради відкриття шляху до членства нових країн-аплікантів.

Так як ніхто невиключає того, що лідери НАТО будуть не в змозі запросити хоча б одну країну із загальної кількості в п'ять аплікантів, які перебувають в очікуванні, наразі все більше голосів у Альянсі про те, що 2008 рік може бути занадто ранньою датою.

Ейфорія 2004 року про-західною "Оранжевою революцією"минула, український президент Віктор Ющенко все ще не має уряду після трьох місяців, які минули після береневих виборів та він боровся з галасливими, хоча і невеликими, антиНАТОвськими протестами в Криму на тлі запланованих військових навчань.

"Позитивна атмосфера в НАТО (по відношенню до України)... зникла на тлі багатьох факторів", - сказав заступник помічника Державного секретаря США у справах Європи та Азії Девід Крамер на конференції, яка проходила у Вашингтоні в червні.

Крамер відмітив рівень підтримки НАТО в Україні на рівні 18-20 відсотків, кримські протести, боротьба всередині "оранжевого" демократичного табору та сповільнення економічних реформ.

Кінцеві кордони

Дипломати НАТО сказали, що високоймовірно, що Києву треба буде зачекати до самміту в Латвії у листопаді перед тим,як бути "нагородженим" планом дій щодо членства, тим сасмим роблячи вступ у 2008 році - або хоча б отримання запрошення - важко досяжним завданням.

Ситуація із Грузією є набагато складнішою та такою, що піднімає питання кордонів НАТО. які можуть простягнутися до південного Кавказу. "Грузія є європейською країною в цивілізаційних термінах. Та чи є вона євроейською в стратегічних?", -сказав один із європейських дипломатів.

Суперечки Тбілісі із Москвою навколо двох регіонів, які підтримуються Росією є додатковою перешкодою і ця обставина не дала змоги грузинському прем'єру Зурабу Ногайделі провести формальну зустріч з послами країн-членів під час свого перебування в штаб-квартирі НАТО минулого місяця.

Питання стають й також щодо Хорватії, Македонії та Албанії - трьох західнобалканських країн. яких обминуло розширення 2004 року.

Постійна корупція в Албанії, вибухи насильства в Македонії напередодні виборів, повільний поступ реформ у Хорватії викликаютььсумніви відносно іх готовності до приєднання.