Зміна української Воєнної доктрини та українсько-російські переговори в констексті президентських виборів в Україні - цій темі присвятив свій коментар у празькому щоденнику “Лідове новіни” Павел Маша - колишній посол Чеської Республіки в Україні.

На думку Павела Маші, який кілька років жив в Україні й з багатьма політиками знайомий особисто, думка російського президента Володимира Путіна щодо ворожих агентів, які діють в Україні та Росії, не була “обмовкою чи раптовим спомином про роботу в КҐБ. Натомість президент Росії вирішив кинути камінь в город опозиційного прозахідного кандидата в цьогорічних президентських виборах Віктора Ющенка”. Чеський політолог вважає, що Путін таким чином демонстративно вказав, що підтримує Леоніда Кучму. Павел Маша: “Гадаю, що Путін увів ці слова до свого виступу на певне замовлення режиму Кучми. Таким чином Путін продовжив і розвинув далі думку, яка вже була висловлена Кучмою, тобто, що головний опозиційний кандидат на президента Віктор Ющенко має підтримку Заходу”.

Чеський аналітик вважає, що Володимир Путін вдався до оживлення сталінських привидів, - таким є і заголовок статті Павла Маші.

“Заради шматка українського сала, - цитую статтю,- Путін вирушив у небезпечному напрямку. Можливо, використання словника тоталітарного режиму і пробудить у когось агресивні інстинкти, але передусім додасть аргументів противникам”.

Зокрема, перспектива посилення російського тиску на Україну безпосередньо перелякала поляків. Знову Павел Маша: “Гадаю, що в рамках українсько-російських відносин це був відносно прагматичний крок. З соціологічних опитувань відомо, що виборці на Заході України вже більш-менш свій вибір зробили. Найбільший відсоток тих, хто вагається, серед кого Кучмівський кандидат ще міг би зібрати голоси, це виборці зі східної України, де Путін дуже популярний. І ця його, скажімо так, атака може цих виборців закликати голосувати за співпрацю з Росією, що вони бачать якраз у кандидатурі Януковича”.

На думку Павела Маші, зміна Кучмою Воєнної доктрини України є не тільки проросійським кроком, направленим передусім до виборців на Сході України. Відмова від вступу до НАТО та Європейського Союзу мала б вибити карти з рук Ющенка, який бачить Україну в Європі, й переконати всіх, що Україна Заходові не потрібна. Однак це зовсім не так.

Павел Маша: “Якщо Захід, скажімо, недостатньо співпрацює з Україною, що до певної міри є правдою, то це він недостатньо співпрацює з Україною Кучми. Але з Україною Ющенка ця співпраця фактично відкрилася б ширше. Досі Захід, поза кількома конференціями, на одній з яких була Мадлен Олбрайт і яку підтримав Вацлав Гавел, остерігався торкнутись української внутрішньої політики. Але тепер Путін західним політикам розв’язав руки, тому що він їм дав алібі: якщо так робить Путін, то чому цього не можуть робити вони ?”

Доля президентських виборів в Україні, на думку чеського політолога, залежить від того, кого з кандидатів підтримають виборці на Сході України і від так званого адмінресурсу.

Павел Маша продовжує: “Боюсь, що знову використають те, що називається адміністративним ресурсом, який уже виразно використовували на виборах 1999 року й я був свідком цього. Я бачив, як домовлялись про різні варіанти, про те, хто потрапить до другого туру. Гадаю, що цей так званий ресурс може складати 10 %, дехто називає навіть 12 % голосів. Те, що нині Ющенко є попереду, ще нічого не означає, тому що він повинен випереджати десь на 20 %”.

І все ж, як зазначає Павел Маша в празькій газеті, ситуація в України зовсім не безнадійна: “Всередині української політичної та підприємницької еліти прагнення долучитись до російського процвітання поєднується з побоюванням російського капіталу”.

Не сприятимуть ситуації й Ялттинські заяви Путіна про розширення західної агентури на українських теренах. Буде логічним, зазначає Павел Маша, якщо після Ялти активізують свою роботу різні громадські фонди, щоб підтримати демократичні процеси і свободу преси в Україні.