У понеділок у Люксембурзі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Головними темами зустрічі були питання підтримки Палестинської автономії, можливість введення санкцій проти Ірану та проблеми в ході виборів у Білорусі. Коротко міністри заторкнули й українське питання.

Хоча обговорення становища в Україні після парламентських виборів стояло в порядку денному засідання ради з питань зовнішньої політики Європейського cоюзу в Люксембурзі, жодних рішень за результатами обговорення не ухвалювалося. Як пояснили представники прес-служби Верховного уповноваженого ЄС з зовнішньої політики і питань безпеки Хав’єра Солани, учасники засідання не робили жодних висновків, а просто прийняли інформацію щодо України до відома. Як відзначила офіційний речник Хав’єра Солани Крістіна Ґаллак:

“Відбулася коротка дискусія щодо найостанніших подій. Жодного нового розвитку в ЄС щодо України не сталося,” - заявила Ґаллак “Німецькій хвилі”.

Цілком очевидно, що такого розвитку в стосунках між ЄС і Україною можна очікувати лише після формування нового українського уряду. Головне ж рішення зустрічі міністрів закордонних справ ЄС озвучила голова зовнішньополітичного відомства Австрії, країни, що нині головує в ЄС, Урсула Пласснік:

„Ми вирішили запровадити візові обмеження для президента Лукашенка та 30 членів його урядової команди через порушення міжнародних стандартів під час виборів і через переслідування демократичної опозиції.”

Через те, що вибори в Білорусі були, на думку міжнародних спостерігачів, нечесними і сфальсифікованими, Лукашенко та його помічники не матимуть права в’їжджати на територію Євросоюзу, поки заборона не буде відмінена. Євросоюз має намір регулярно переглядати список осіб, котрим заборонятиметься в’їзд. Урсула Пласснік настійливо закликала білоруського президента звільнити опозиціонерів, котрі ще перебувають у в’язниці, а також дотримуватися права на вільне висловлення думки та на зібрання. Запровадження жорсткіших санкцій, як-от замороження білоруських банківських рахунків у Євросоюзі, не виключається, однак поки що вони введені не були. Нагадаємо, наприкінці тижня у Відні білоруський опозиційний лідер Мілінкевич зустрічався із представниками ЄС та закликав більше тиснути на білоруського президента, на цього останнього диктатора Європи, як він висловився.

Серед інших тем обговорення - доля фінансової допомоги Палестинській автономії. Грошовий кран для палестинців не перекриватимуть повністю. Євросоюз не хоче, щоб це обмеження надто болісно торкнулося простого населення, а спрямовує його головним чином проти радикального руху „Хамас” в уряді, заявила єврокомісар з питань зовнішньої політики та політики добросусідства Беніта Ферреро-Вальднер:

„Ми не залишимо в скруті палестинський народ. Гуманітарна допомога в галузі освіти чи водопостачання залишиться в силі.”

Міністри закордонних справ країн-членів ЄС заморозили лише прямі бюджетні дотації для виплати зарплатні працівникам палестинських установ. Гуманітарні проекти, а також лікарні та школи фінансуватимуться далі. При цьому також не виключається можливість співпраці з місцевими представниками „Хамасу”, кажуть дипломати Євросоюзу. Що залишиться із 220 мільйонів євро, котрі країни-члени Євросоюзу планували витратити на двосторонні проекти, має вирішувати окремо кожна країна. Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр висловив жаль з приводу того, що „Хамас” не виконав вимоги ЄС щодо визнання Ізраїлю та щодо початку процесу мирного врегулювання ситуації:

„Такі сигнали, як ви знаєте, впродовж останніх тижнів від палестинського уряду не надійшли. Тому нікого не повинно дивувати, що ми сьогодні призупиняємо значну частину фінансової допомоги. Такі обмеження запроваджуються щонайменше на місяць. Коли цей термін мине, ми знову зберемося в цьому ж складі і проведемо повторну оцінку ситуації.”

Окрім того міністри закордонних справ країн-членів ЄС обговорювали питання щодо того, чи потрібно запроваджувати санкції і які саме проти Ірану у випадку, коли ця країна не виконає вимоги Ради безпеки ООН. Військову акцію проти Ірану, котру, згідно з повідомленнями преси, нібито планують здійснити США, Верховний уповноважений ЄС з зовнішньої політики і питань безпеки Хав’єр Солана відхилив.