ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

02.06.2023 | Ядерні бомби Росії в Білорусі та неминучий параліч Байдена, США і НАТО
Олексій Коломієць - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Невідомо, чи кремлівські стратеги розуміли, що вони повертають Європу та цілий світ до «нормальності», яка існувала до падіння Берлінської стіни? Скоріш за все, що навряд чи. Але, те, що саме цього вони бажали та прагнули – незаперечно. Аксіома вельми тривіальна, але незаперечна: «Якщо світ повернувся до стану пост - пост – Холодної війни, то чому тоді взагалі повинні існувати інструменти, які діяли до моменту цього повернення?». Договір про ракети середньої та малої дальності в Європі й був одним із тих інструментів так званих «стратегічних канікул».

Всі канікули коли-небудь закінчуються, стратегічні канікули також. Та для Кремля тих «канікул» не існувало взагалі ніколи. Нинішні господарі Кремля люто ненавиділи ті «канікули» і робили все, аби їх знищити. Це їм вдалося і це їх велика геостратегічна перевага. Але, є ще одна величезна перевага, без існування якої перша не набула б такої ваги – це Байден та інститут «нормальності» - НАТО.

З моменту публічної заяви Москви, що вона прийняла рішення про розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі, пройшло вже три місяці, а нинішній окупант Білого дому мовчить абсолютно. Мовчить цілковито і його оточення. Щодо Альянсу, взагалі немає сенсу звертати увагу на його теж, абсолютне мовчання. Якщо мовчить той, хто має вирішальний вплив всередині НАТО, то мовчання самого НАТО, фактично, гарантовано. І так ще співпало, що у кардинальний історичний момент на чолі НАТО – один з тих, хто навіть й не уявляє, що це таке – «нормальність» у геополітиці, а тим більш, у силовій геополітиці. Столтенберг – це креатура Обами, Меркель та їм подібних. Він й привів НАТО до «мовчання» нині, яке, фактично, прирівнюється до паралічу НАТО, або за Макронм, «смерті мозку» НАТО.

І знову ж таки, чи проектували кремлівські стратеги таке мовчання НАТО, коли клали на стіл диктатору у Кремлі рішення про ядерну зброю в Білорусі? Навряд чи. Більше схоже на те, що вони самі здивовані такій анемії. А тепер, коли вже очевидно, що дій у відповідь не буде, кремлівські плани, скоріш за все, прийдеться корегувати. І лише у бік ще більшої агресивності та нестриманості. Те, що Україну щоденно накривають хвилі ракет та іранських дронів і анемія НАТО, навряд чи, співпадіння із початком розгортання ядерних комплексів у Білорусі.

Геополітичний пейзаж змінюється докорінно, фундаментально. Та ще більш правильно: геополітичний пейзаж сьогодення все більш нагадує той, що був за часів Радянського Союзу. Та більше того, він стає нагадувати часи не президентства Рейгана, навіть не Ніксона, а саме Картера. З боку США зараз, фактично, все те ж саме, що було у другій половині 1970-х. І це також невипадково, але ж Джіммі Картер – це свого роду «політичний батько» Джозефа Байдена. А Картер був другом Брежнєва. І Байден був другом Брежнєва. А нині, окупант Білого дому Байден – партнер та соратник хазяїна Кремля Путіна.

Та ще більш страшно, що він, Байден, є також і партнером пекінського диктатора Сі. А союз Сі – Путіна, як відомо, «не має обмежень». І тут, напевно, одне із вирішальних, що випливає із російських ядерних бомб на території Білорусі: це не лише фундаментальна зміна цілої стратегічної архітектури в Європі та повернення її до «витоків», це однозначно й старт для таких самих, фундаментальних змін у глобальному масштабі, передусім в Тихоокенському регіоні. А Сплячий Джо вже оголосив про свою майбутню зустріч із Сі.
Співпадінь у таких оголошеннях не буває. Попереду у нинішнього окупанта Білого дому вирішальна битва у його житті – у листопаді 2024 року. І, головне, що саме цим пояснюється його страшне мовчання щодо остаточного краху ДРСМД та остаточної військової окупації Білорусі Кремлем із розміщенням там ядерних тактичних бомб. Поки що тактичних. Майже точно, що Путін запропонує Сплячому Джо вибір: або стратегічна зброя в Білорусі, або підтримка на виборах. Україна також буде запропонована. Тобто Україна запропонована вже давно, ще за Обами та «Мінського» злочину. У потім була «Женева».

В цьому зловісному геополітичному мороку лякає не Сплячий Джо, не кремлівський диктатор, не пекінський диктатор, а мовчання Польщі, Прибалтики, Скандинавії, Словаччини, Чехії. Адже ядерні бомби в Білорусі проти них, в першу чергу, і торгуватися будуть ними, як з Україною. Часу стає все менше.

Це ж було зрозумілим від моменту оголошення у березні, що перед Вільнюським самітом НАТО Путін заявить, що тактичні ядерні бомби вже на бойовому чергуванні в Білорусі. І кремлівський диктатор знає, що відповіді від НАТО точно не буде. НАТО буде зайнято лише одним у Вільнюсі – кого обрати наступним Генеральним Секретарем? Диктувати волю щодо цього вибору буде лише Сплячий Джо. Скоріш за все, це буде ерзац Столтенберга і це може стати політичним вироком Альянсу. Та чого за те НАТО переживати взагалі? Всі альянси в історії закінчувалися. НАТО, також, не буде винятком. А ядерні бомби Росії залишаться в Білорусі. Питання: як довго?




USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект