ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

18.01.2006 | Європа в пошуках енергетичної безпеки
Джерело - Українська служба BBC

У Європі поновилися заклики створити спільну енергетичну політику ЄС по тому, як на початку місяця Росія перекрила газопостачання до України і Молдови.


Хоча суперечки між Росією і двома колишніми радянськими республіками щодо ціни газу наче врегульовано, комісар ЄС з питань енергетики Андріс Пібалґз каже, що не варто недооцінювати газову кризу. Пан Пібалґз промовляв під час надзвичайних дебатів щодо енергетичної безпеки у Європейському Парламенті.

Енергетична безпека посіла чільне місце на порядку денному Євросоюзу якраз тоді, як ціни на нафту і газ зросли внаслідок кризи довкола ядерних програм Ірану. Але більшість депутатів Європейського Парламенту переймаються не так цим, як нещодавньою суперечкою за ціну на російський газ між Росією, з одного боку, і Україною та Молдовою, з іншого.

Момент істини... вчергове

Багато хто назвав ту кризу попередженням і моментом істини для ЄС. Депутат Європарламенту від Естонії Томас Генрик Ілвес сказав, що Україну і Молдову було покарано за їхню політику зближення із Заходом. Росія, за його словами, і раніше практикувала подібні кроки.


Томас Генрик Ілвес: "Москва зупиняла поставки нафти і газу, щоби затримати рух за незалежність Литви ще 1990 року. Після незалежності російський уряд використав ту саму зброю, щоби покарати країни Балтії за неприєднання до СНД і за вимоги вивести звідти російські війська. Коли Литва спробувала приватизувати нафтопереробний завод, постачання було знову перервано, щоби дати змогу російським інвесторам прийти на литовський ринок. Таку саму політику, але вже успішно, Росія здійснювала і стосовно Грузії, яка віддала росіянам свої газопроводи. Якщо підсумувати, то Росія послідовно використовує державні монопольні енергетичні компанії як знаряддя політичного тиску, цілком іґноруючи ринкові підходи чи чинні контракти."

Євросоюз імпортує з Росії чверть усього газу, більшість - через українські газопроводи. Однак деякі європарламентарі вважають загрозу газової війни між Росією і Європейським Союзом сильно перебільшеною. Росія, наполягають вони, такою ж мірою залежить від європейських споживачів свого газу, якою Європа залежить від газопостачань з Росії.

Європа: диверсифікуватися і швидко

Однак геть усі погоджуються з потребою зменшити залежність ЄС від Росії - або поверненням до атомної енергетики, яка заборонена або на стадії поступового закриття в таких країнах, як Австрія, Німеччина, Швеція, Бельгія та Італія; або більшим використанням відновлюваних джерел електроенергії.

Австрійський міністр економіки Мартін Бартенштайн каже, що Євросоюз повинен більшою мірою покладатися на скраплений природний газ і створювати газові резерви, яких би вистачало на термін до двох місяців. Він також закликав диверсифікувати імпорт енергоносіїв.

Мартін Бартенштайн: "Існують проекти нових газопроводів, транспортна потужність яких складає приблизно 140 мільярдів кубометрів на рік. Їх треба швидко завершити. Одним з прикладів є газопровід "Набукко", що проляже від Австрії до Каспійського моря через Туреччину. Цей трубопровід завдовжки 3300 кілометрів, міг би вже до 2020 року, дати завершення проекту, транспортувати до Євросоюзу 31 мільярд кубометрів газу."


Але газопровід "Набукко" почне входити в експлуатацію не раніше 2009-го року. А на короткострокову перспективу частина нових членів Євросоюзу, які найбільшою мірою залежать від імпорту російського газу, намагаються виробити спільну позицію. Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина кажуть, що перед самітом ЄС у березні запропонують концепцію спільної енергетичної політики Євросоюзу.

Вперше заклики до спільної політики пролунали ще 30 років тому - під час бойкоту нафтового експорту арабських держав у 1973-му, але багато урядів тоді не захотіли віддати Брюсселю більше влади в такому делікатному питанні.

Цікаво те, що саме Тоні Блер оживив питання енергетичної політики восени минулого року, коли Британія головувала у ЄС. Британський прем'єр закликав переглянути проблему енергетичної безпеки Європи. Як наслідок, Європейська комісія до березневого саміту ЄС підготує нові пропозиції щодо енергетичної політики. Єврокомісар з питань енергетики Андріс Пібалґз вважає це питання вкрай актуальним.

"Газова війна": оцінки навздогін

Андріс Пібалґз: "Криза була дуже коротка, і дехто у виступах сказав, що то була міні-криза або навіть криза, якої не було. Я б не став недооцінювати важливість ситуації. Бо в деяких країнах ЄС вона справила відчутний вплив на громадян. То таки справді була криза, і нам слід подивитися, як краще на неї відреагувати."

 
У Європі споживачі газу відчули наслідки газової суперечки між Росією й Україною

Пан Пібалґз сказав, що ЄС повинен поліпшити діалог щодо енергопостачань з Росією і з Україною. Євросоюз привітав угоду між Москвою і Кишиневом щодо ціни на російський газ, досягнуту в понеділок уночі, але додав, що і далі спостерігатиме за розвитком ситуації.

Молдова погодилася платити 110 доларів за тисячу кубометрів газу, хоча Росія домагалася 160; сама угода діятиме чотири місяці. В середу до Молдови прибуває експерт Євросоюзу, щоб оцінити потреби республіки в енергоносіях.

ЄС також розглядає шляхи залучення Молдови і України до енергетичного договору, який охоплює 34 країни. Договір Енергетичної Спільноти, підписаний торік в Афінах, поєднує країни Євросоюзу з державами Південно-Східної Європи (Хорватією, Боснією, Сербією і Чорногорією, Румунією, Болгарією). Мета договору - створити найбільший у світі інтегрований ринок газу і електроенергії. Договір передбачає фінансову допомогу вартістю 30 мільярдів євро на розвиток іфраструктури елекроенергії до 2015 року і розширення газового ринку між Каспійським морем і Європейським Союзом.


 


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект