"Учора Верховна Рада, яка зібралася для обговорення газової угоди з Росією, відправила у відставку уряд України, звинувативши його в "невмінні обстоювати національні інтереси", - пишуть журналісти Сергій Сидоренко, Олександр Черновалов і Сергій Строкань у матеріалі, опублікованому в російському виданні "КоммерсантЪ".

У відповідь Віктор Ющенко пригрозив розпустити парламент, а його партія "Наша Україна" закликала ввести до запланованих на березень парламентських виборів пряме президентське правління. І хоча нинішній уряд продовжить роботу, міністри лише отримають приставку "в. о.", відставка кабінету напередодні виборів стала найсильнішим ударом по команді Віктора Ющенка. Не в останню чергу тому, що опозицію підтримав великий бізнес: українські підприємці не задоволені ні угодою, ні урядом.

"Принципове рішення"

Учора в Україні вибухнула політична криза, викликана несподіваною відставкою кабінету. Винесений верховною радою вотум недовіри уряду призвів до патової ситуації. Звільнивши уряд, рада до березневих виборів не може призначити новий кабінет, оскільки політична реформа в Україні дає їй такі права лише після виборів. У свою чергу, президент не може ні розпустити раду, ні оскаржити рішення ради в Конституційному суді (КС), оскільки цього органу в Україні, по суті, не існує: затвердження суддів КС протягом тривалого часу блокує рада.

Над урядом почало хмаритися наприкінці минулого тижня. "Потрібно припинити спроби декого з високопосадовців експериментувати над Україною", - заявив у суботу спікер ради Володимир Литвин, наголосивши на тому, що "уряду й особам, які мають відношення до газової сфери, варто спочатку вивчати документи, а потім їх підписувати". "Я гадаю, що верховна рада дасть відповідні оцінки", - пообіцяв Володимир Литвин.

Вийшовши вчора на трибуну верховної ради, прем’єр Єхануров довго і неконкретно розповідав про те, що Україна, уклавши новий контракт, "безумовно виграла", оскільки "$95 – непогана ціна на газ, з огляду на європейську кон’юнктуру". За словами пана Єханурова, зберегти бартерну схему оплати з ціною $50 за тисячу кубометрів виявилося неможливо, хоча українські переговорники розглядали варіант переведення конфлікту в судову площину. "Ми могли перейти в глуху оборону і не підписувати ніяких документів. Але процеси в Стокгольмському суді тривають кілька місяців, якщо не років. А кому потрібна буде наша перемога, якщо через кілька років ми залишимося без газу, зі зруйнованою промисловістю і соціальною сферою?" - зіронізував прем’єр. Юрій Єхануров також заявив, що у зв’язку з несподівано успішним завершенням переговорів для України уряд відмовляється від ідеї підвищити ціни на газ для населення на 25% (таке рішення кабмін прийняв незадовго до Нового року).

На гострі запитання депутатів пан Єхануров відповідав розпливчасто. Він, зокрема, не сказав, до якого рівня підніметься ціна на газ після другого півріччя 2006 року, не зміг пояснити, чому Україна погодилася на участь компанії RosUkrEnergo у схемі постачання, і заявив, що не знає, хто є засновником цієї компанії. Досить несподіваним виявився коментар прем’єра про те, що переговори з газового питання ще не завершені і тексти договорів з конкретними цінами й умовами постачань поки не погоджено. "Переговори тривають. Буде зроблено необхідні уточнення і роз’яснення, підписано необхідні зовнішньоекономічні угоди", - заявив пан Єхануров, додавши, що наступний тур переговорів відбудеться цієї середи в Астані під час зустрічі президентів України і Росії, які перебуватимуть у Казахстані на інавгурації президента Нурсултана Назарбаєва.

Після доповіді пана Єханурова слово передали депутатським фракціям. От тоді й з’ясувалося, що в прем’єра в залі не так уже й багато прихильників. Та й останні говорили плутано. У зв’язку з цим запам’ятався виступ Юрія Оробця, представника пропрезидентської партії "Наша Україна". Він виступив першим від пропрезидентських сил і зачитав свою промову з папірця. За його словами, критика дій уряду має передвиборчий характер. "Закінчився газовий конфлікт, розпочався український газават. Я пропоную припинити газават, припинити приниження власного уряду", - прочитав пан Оробець. Після цього пан Оробець несподівано взявся коментувати участь RosUkrEnergo у проекті постачання газу в Україну. "Ніхто не називає власника цієї фірми-прокладки. Чомусь усі бояться назвати прізвище Путін", - заявив депутат.

Коментуючи виступ прем’єра, спікер Литвин заявив про те, що верховна рада "так і не отримала достовірної інформації" про причини і результати газової кризи, для врегулювання якої, за його словами, було прийняте найгірше для України рішення. "Складається враження, що нас підвели до цього рішення як до безальтернативного", - зазначив спікер. Подив глави парламенту викликало й те, що уряд не дав правову оцінку російсько-українській угоді. "Зрозуміло, що вона підписувалася вночі – правової оцінки немає", - зауважив пан Литвин. При цьому він не забув звернути увагу колег на те, що на засіданні ради відсутні головні діючі особи переговорів з російською стороною міністр з питань паливно-енергетичного комплексу Іван Плачков і голова НАК "Нафтогаз України" Олексій Івченко. "Я вважаю, що рада повинна прийняти принципове рішення", - додав він.

Обговорення тривало майже три години, після чого на голосування поставили питання про відставку уряду. Представляючи проект постанови, лідер соціал-демократів, перший президент України Леонід Кравчук заявив, що його фракція голосуватиме за відставку уряду "через непрофесіоналізм у газових переговорах з Росією". "Ми не знаємо, яка ціна на газ буде через півроку, не знаємо, хто бере гарантії за постачання газу в країну. Такий уряд, який зневажає економічною безпекою України, не може, на нашу думку, виконувати свої повноваження", - наголосив він.

Про намір висловити недовіру уряду опозиція заявила ще в понеділок. Проте ще вчора вранці у кулуарах парламенту про відставку кабінету говорили як про малоймовірну подію. Більшість депутатів сходилася на думці, що необхідних для відставки кабінету 226 голосів опозиції не вистачить.

"Політична змова"

Підсумки голосування, оголошені вчора ввечері, виявилися багато в чому сенсаційними. За відставку кабінету проголосувало 250 з 450 депутатів. Цікаво, що прагнення звалити уряд Юрія Єханурова об’єднало непримиренних противників – проект постанови підтримали фракції "помаранчевого блоку" Юлії Тимошенко, Володимира Литвина ("Народний блок" і Народна партія) і "біло-блакитної" Партії регіонів, очолюваної Віктором Януковичем, а також компартія. Парламент доручив нинішньому складу кабінету виконувати обов’язки до початку роботи нового складу уряду.

Побачивши цифру на табло, Юрій Єхануров лише посміхнувся і знизав плечима. Вийшовши до журналістів, він заявив, що вважає те, що відбувається, "політичною змовою", єдиною причиною цього вважає наближення парламентських виборів, а головним винуватцем назвав пана Литвина. При цьому Юрій Єхануров додав, що уряд ще торік розглядав можливість своєї відставки в січні, тому готовий працювати за нових умов. Зі схожим коментарем учора ввечері виступила політрада пропрезидентського виборчого блоку "Наша Україна" (НУ). Депутат Микола Катеринчук, який зачитав текст заяви, зазначив, що відставка уряду Єханурова є "такою самою розправою, як і розправа над урядом Ющенка у 2001 році". Окремо він згадав про позиції прихильників Юлії Тимошенко і Володимира Литвина, натякнувши, що тепер блок НУ не вважає їх своїми союзниками. "Ті політичні сили, на яких ми дивилися як на союзників після парламентських виборів, на жаль, вибрали інший шлях", - заявив депутат. "Перед загрозою національної катастрофи ми закликаємо ввести пряме президентське правління до виборів верховної ради, які слід чесно і прозоро провести відповідно до конституції в березні 2006 року", - йдеться в заяві блоку "Наша Україна", прийнятій учора на екстреному засіданні політради блоку.

Варто зазначити, що відставка уряду номінально не змінила владу в країні. Пан Єхануров і всі міністри залишаються на колишніх посадах, отримавши лише приставку в. о. у назві своєї посади. При цьому до обрання нового парламенту (а вибори відбудуться 26 березня 2006 року) призначити нового прем’єра депутати не зможуть. Справа в тому, що з 1 січня і до обрання нового складу ради в Україні діє перехідний період конституційної реформи. Відповідно до нього, старий порядок обрання прем’єра відмінено, а новий (відповідно до якого уряд має формувати коаліція депутатських фракцій) ще не набрав чинності.

Що далі

Повідомлення про відставку кабінету Юрія Єханурова застало президента Ющенка по дорозі до Астани, куди він вилетів учора у другій половині дня на інавгурацію президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Першу реакцію українського президента на події в Києві озвучила його прес-секретар Ірина Геращенко, яка заявила про те, що відставка кабінету має політичне підґрунтя. А сам пан Ющенко, прилетівши до Астани, заявив, що допускає можливість розпуску верховної ради "у зв’язку з її неконституційними діями".

Утім, спостерігачі в Києві сходяться на думці, що це значною мірою є емоційною заявою президента, й у сформованій ситуації правового хаосу у Віктора Ющенка немає повноважень, щоб розпустити парламент. На думку радника президента з юридичних питань Миколи Полуденного, парламент мав право відправляти у відставку уряд, хоча це й створює певну правову колізію.

Учора ввечері прес-конференцію з приводу відставки уряду дала і Юлія Тимошенко. Відповідаючи на запитання Ъ про те, як ця відставка вплине на подальший розвиток подій і позначиться на газових переговорах Києва з Москвою, пані Тимошенко заявила: "Жодна політична партія України не вважає, що ці контракти треба було підписувати. Великою перемогою України стало те, що перед загрозою зовнішніх ризиків українські політики продемонстрували можливість об’єднатися, незважаючи на ідеологічні і політичні розбіжності. Проте союзу нашого блоку з іншими політичними партіями ніколи не буде".

За словами пані Тимошенко, "відставка уряду означає, що парламент узяв на себе відповідальність за те, як розвиватиметься ситуація із забезпеченням України природним газом". За задумом екс-прем’єра, парламенту треба створити офіційну переговорну групу зі спеціальними обов’язками. Ця група повинна встановити, "де наявна корупція", а де непрофесійно проведені переговори з Узбекистаном, Казахстаном, Туркменією і Росією. "Якщо парламент створить таку робочу групу, я хотіла б ввійти до її складу", - повідомила пані Тимошенко.

Коментуючи підсумки скандальної відставки українського кабінету, спостерігачі в Києві сходяться на думці, що вотум недовіри кабінету Юрія Єханурова завдав найсильнішого удару по команді президента України Віктора Ющенка напередодні запланованих на березень парламентських виборів. Цікаво, що в одному зі своїх учорашніх коментарів депутат Микола Катеринчук назвав останні події в Києві "помстою Росії Україні" за виявлену непоступливість у газовому питанні. Спостерігачі звертають увагу, що ініціатори відставки уряду – як "помаранчеві", так й інші – протягом останніх місяців побували в Москві і були прийняті на високому рівні.

Але найдужчим ударом по позиціях президентської команди стало звернення українських промисловців, які представляють, зокрема, такі великі підприємства, як ММК імені Ілліча, "Азовсталь", Макіївський меткомбінат, Новокраматорський машзавод, Нікопольський завод феросплавів, "Запоріжсталь", Північний, Центральний, Інгулецький ГЗК й інші. У документі, відправленому на ім’я президента Ющенка, зазначається, що промисловці вкрай негативно оцінюють газову угоду з Росією, "що поставила економіку України під загрозу колапсу і втрати її конкурентноздатності на ринках". "Ми будемо відкрито вимагати дезавуювання підписаних між Україною і Росією газових угод, а також негайної відставки всіх без винятку чиновників, які були причетні до створення цієї вкрай небезпечної ситуації", - резюмується в зверненні. Ця заява свідчить, що великий бізнес України свій вибір, схоже, зробив. І цей вибір не на користь пропрезидентських сил.

Юридичні проблеми української кризи

Правову колізію з призначенням прем’єр-міністра створила конституційна реформа – зміни до конституції, прийняті парламентом у розпал "помаранчевої революції" як один з елементів компромісу між колишньою владою й опозицією. Відповідно до цього закону, частина повноважень президента повинна бути передана парламенту й уряду. Нова конституція набрала чинності  1 січня 2006 року. До цього часу в Україні діяв порядок затвердження прем’єра, аналогічний до російського: президент одноосібно пропонує кандидатуру прем’єра, а парламент її підтримує або відхиляє. Відповідно до нової конституції, президент і парламент помінялися ролями. Коаліція депутатських фракцій вносить президенту подання на призначення прем’єр-міністра і членів уряду. Президент, відповідно до конституції, зобов’язаний підписати це подання.

Однак система внесення кандидатури прем’єра "коаліцією більшості" повинна набрати чинності лише після отримання повноважень Радою, обраною 2006 року (вибори призначені на 26 березня). Тому на цей час парламент має право відправляти уряд у відставку, але можливості призначити нового прем’єра не існує.

При цьому президент України не може розпустити чинну Раду (за Конституцією цього не можна робити в останні шість місяців роботи парламенту).

Врегулювати правовий вакуум, що створився, може рішення Конституційного суду (КС), але тут виникає нова проблема. 18 жовтня 2005 року минули повноваження дев’яти суддів КС, а без призначення нових суд не зможе зібратися на засідання. Президент і З’їзд суддів України призначили свої квоти суддів, але парламент відмовляється приймати в них присягу. Опозиція побоюється, що президент оскаржить у КС конституційну реформу, і готова жити за недієздатного КС – аби  цього не сталося. Сам Віктор Ющенко неодноразово казав, що оскаржить реформу, щойно судді приймуть присягу. Учора він спеціально наголосив, що вважає рішення Ради незаконним.

--------------------------------------------------------------------------------

Хто постачатиме російський газ в Україну

Нафтогазова компанія RosUkrEnergo AG (RUE) створена в липні 2004 року на паритетній основі російським ЗАТ "Газпромбанк" (через 100-процентну "дочку" Arosgas Holdіng AG) і австрійським Raіffeіsen Bankіng Group (через 100-процентну "дочку" Raіffeіsen Іnvestment AG і 100-процентну "онучку" Centragas). RUE зареєстрована у швейцарському кантоні Цуг за адресою Дамштрассе, 19 (тут-таки зареєстровано ще 180 різних компаній). За даними Dun&Bradstreet, річний оборот RUE у 2004 році склав $861,4 тис.

Голова правління RUE – Вольфганг Пучек, співдиректори – член правління "Газпрому" Костянтин Чуйченко і колишній голова московського представництва EuralTransGas Олег Пальчиков.

З 1 січня 2005 року компанія займається постачаннями туркменського газу в Україну, з 1 березня – в Польщу. За оцінками аналітиків, у 2005 році RUE поставила Україні близько 50 млрд. кубометрів і Польщі – близько 44 млрд. кубометрів газу за середньою ціною $85-90 за тисячу кубометрів. Її оборот склав близько $2,5 млрд., частка на ринку країн СНД і Європи – 3-4%. Після "помаранчевої революції" українська влада поставила під сумнів прозорість роботи RUE і заявила про бажання купити частку Raіffeіsen у компанії. За повідомленнями ЗМІ, банк був згоден продати свої акції за $500 млн., однак це питання дотепер залишається відкритим.

Одночасно з’явилися звинувачення у зв’язках RUE зі "старою" українською владою. 21 червня 2005 року екс-голова служби безпеки України Олександр Турчинов заявив, що частина активів RUE контролювалася особисто Леонідом Кучмою. За його даними, схема постачань через RUE була створена паном Кучмою й екс-прем’єром Віктором Януковичем для "перестраховки своїх позицій і економічного контролю над країною". Згодом, як гадає Олександр Турчинов, пан Кучма продав свою частку в RUE співробітникам "Газпрому", близьким до оточення президента Росії Володимира Путіна. Відповідно до заяви пана Турчинова, нинішній президент України Віктор Ющенко знає про це, однак "особисто заборонив" йому "займатися цією справою".

З 27 липня 2005 року екс-голова СБУ також неодноразово наголошував на тому, що частка Газпромбанку в RUE контролюється бізнесменом Семеном Могилевичем, який був двічі засуджений у Росії за шахрайство, а на цей час перебуває в розшуку ФБР за звинуваченням у шахрайстві і відмиванні грошей. Однак, за словами пана Турчинова, у СБУ є лише "побічні докази" його причетності до RUE.