США утворюють нову коаліцію. Глобальну. Європейська ланка цієї стратегії США найбільш слабка, вразлива та безпомічна. Дональд Трамп про це відверто попереджав у Варшаві, у червні 2017-го. Але, тоді Сполучені Штати нічого не робили, або, майже, нічого не робили. Зараз, коли Європа у стані агонії, робити щось, можливо, вже запізно.

Маршрут Секретаря Помпео ретельно відкалібрований. Головна мета зрозуміла – абсолютна ізоляція ФРН. Подивіться лише на карту і все стане зрозумілим: Німеччину намагаються оточити «залізним кордоном» із сходу та півдня. Чехія, Австрія, Словенія та Польща – вирішальні, на думку США, маркери такої політичної ізоляції. Жодних сумнівів, що базові наміри абсолютно вірні. Та чи вірні тактичні розрахунки?

Чому Чехія? Прага, як це не гірко для неї, фактично, ніхто у нинішніх наджорстких силових геостратегічних реаліях. Набагато правильніше, як виглядає, для Помпео було розпочинати свій тур із Братислави. Саме Словаччина буде тим «буфером», що може прийняти на себе силовий натиск із боку Москви. Якщо Словаччина впаде, а зараз вона точне впаде, тоді питання із Чехією вирішиться, на жаль, автоматично.

Із зупинкою в Австрії ще більше питань. В ніякі союзи, або коаліції, Відень не піде. Справа навіть не в австрійській конституції. Змінити стратегічне сприйняття австрійців, фактично, неможливо. Ані з нинішнім урядом, ані, тим більше, із потенційним урядом соціал-демократів. І руйнуюче все питання навали дикунів із Африки, Азії, нічого не змінить у стратегічному позиціюванні Австрії. І не є виклик навали мігрантів на Європу, а Австрія – це свого роду сучасний форпост для цієї навали, тим фактором, що може спонукати Відень увійти до коаліції із США.

Словенія – так. Саме Словенія може змінити цілий стратегічний баланс на Балканах. Ще декілька місяців тому це було неможливо. Із новим урядом у Любляні цілий стратегічний баланс у регіоні змінився докорінно. Тепер, окрім американського форпосту у Румунії, Словенія може стати другим форпостом на Балканах. Але, часу мало. Москва уважно пильнує та діє. За Балкани, за кожну балканську країну, Путін буде битися, як навіжений. Це сувора реальність.

Як і передбачалося, 24 червня, у Білому Домі Трамп та Дуда, майже, про все домовилися. Вони просто взяли паузу до моменту другої перемоги польського президента. Зараз розпочалися реальні дії.

Стратегічна картина Європи та, особливо, Східної Європи, змінюється, буквально, у режимі реального часу. Вирішальне – це встигнути не дати обвалитися східним європейським рубежів, коли це стане запізно. Вивід американських військ із ворожої німецької території був неминучий. Та війська треба виводити всі, а левову їх частку розміщати саме на польській землі. Величезний символізм у тому, що Помпео прибуде до Польщі на 100-річчя погрому більшовицьких військ під Варшавою. Зараз на польській землі, заради недопущення катаклізмів сторичної давнини, повинні стояти, як мінімум тридцять тисяч американських солдат. А та ядерна тактична зброя, що на морок, ще на території ФРН, повинна бути переміщена до Польщі. Зараз.

Держсекретар США Помпео не приїде до України. Значить, новітній «санітарний» кордон буде проходити через Україну. Для мене це було відомо ще влітку 2016-го. Звичайний стратегічний жах. Трамп ненавидить Порошенко та його опричників. Це абсолютно правильно. Трамп зневажає Зеленського. Й також вірно вчиняє. Але, що будуть робити США, Польща та потенційні учасники новітньої коаліції, що зараз утворюється, коли цей кордон впаде? А він не може не впасти.

Все вже змінилося. Тобто, і це абсолютно правильно, повернулося у звичні рамки. Історія повернулася. Просто змінилася архітектура та склад, а ціле стратегічне підгрунтя не міняється. Президент Трамп розуміє це абсолютно. Майк Помпео, майже, абсолютно. Путін та Сі – абсолютно.