ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

30.07.2020 | Трамп, ФРН та «смерть мозку» НАТО. Україна – «санітарна» зона
Олексій Коломієць - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Немає жодного значення, хто при владі у Німеччині. Просто нинішній історичний цикл привів до керування у ФРН найбільш реакційні, анти-американські, анти-натівські, анти-українські та абсолютно про-російські сили. Меркель, Штанмайєр, Маас, Габріель, Шульц – це ключові елементи цих сил. Вони уособлюють та очолюють ці зловісні сили. Такого Німеччина не знала із часів канцлерства Віллі Брандта. Та не тіште себе ілюзіями, все природньо та закономірно. Просто та справедливо кажучи, ФРН – це ворог. А з ворогом треба боротися, на знищення.

Дональд Трамп все давно зрозумів та дуже багато чого знав. Він знав, що саме Меркель очолила лютий похід проти нього у 2016-ому. Похід разом із своїм вчителем та соратником – Путіним, з ким вони спільно йдуть по життю років сорок. Головна комсомолка ГДР та, скоріш за все, агент ШТАЗІ і полковник КГБ. Зараз у США лютує державний заколот. Жодних сумнівів, що страшні гравці ті ж самі, лише більш люті, жорстокі та безпощадні.

Істерика, яка вчинилася у Німеччині після оголошення Трампом про виведення частини американських сил, була спрямована лише заради одного: щоб ті сили там залишилися. Залишилися, щоб не діяти, не рятувати, не боротися, а бути паралізованими, беззахисними та дезорієнтованими. Щоб весь цей жах переходив до НАТО. Це – стратегічна мета Меркель та Путіна, Німеччини та ФРН. Вони досягли дуже багато чого. Уявляєте, якщо б перемогла їх ставлениця Хілларі Р. Клінтон?

ФРН – це ворог, ворог у самому центрі Європи, який повинен бути абсолютно ізольований від світу, поки ще не запізно. Саме зараз наступив той момент, коли два союзники – Меркель та Путін – впритул наблизилися до потенційного введення та розміщення російський військ у ФРН. Страшна та непоправна помилка була зроблена у 1991 році, коли НАТО дозволило двом, вже об’днаним частинам - ФРН та НДР, вступити до своїх лав. Це була абсолютна прелюдія до нинішнього геостратегічного катаклізму у трансатлантичному просторі. Але, вже точно, ще більш страшною помилкою було рішення НАТО у 1955-ому, відкривши шлях до членства для ФРН. За все приходиться розплачуватися і розплачуватися зараз.

Вивід тисяч американських солдатів та офіцерів до Італії – це дуже вірний вибір. Середземномор’я вже, майже, у вогні. В принципі, варіантів у Білого Дому було лише три – Італія, Іспанія та Греція. Італійський вибір не міг не перемогти. В тому числі із проектуванням того, що на обрії вже реально постає Italexit.

А Бельгія – це, фактично, міні-Німеччина й такий вибір Трампа та його команди, незабаром, може мати дуже погані наслідки. У НАТО вже не «смерть мозку», а набагато страшніше. А на бельгійській території ключові інститути Альянсу, що повністю паралізовані та знекровлені цими недугами.

Роберт Кеган абсолютно правильно писав вже близько дванадцяти років тому, що «НАТО – це відхилення від норми» та, що «всі альянси рано чи пізно завершуються». А він є чоловіком Вікторії Нуланд, яка була послом США у НАТО саме тоді, коли її чоловік саме і писав ті строки. Вікторія Нуланд, яка слугуючи Бараку Хуссейну Обамі, фактично, знищувала НАТО. Вікторія Нуланд, яка з ніг до голови, залита українською кров’ю. Знищення НАТО наблизилося до вирішальної позначки і шансів врятуватися, майже не існує - всі альянси рано чи пізно завершуються. Й тому, найбільш важливе, але й шокуюче рішення, про перевід Європейського командування сил США в Європі із Штутгарту до штаб-квартири Верховного командування сил союзників у бельгійському Монсі, навряд чи вже допоможе. Європейське командування сил США в Європі, переконаний, повинно було бути переведено до Польщі, або, хоча б, до Румунії.

Польщу та Президента Анджея Дуду відверто жалко. 24 червня, у Білому Домі, він дуже сподівався, що американські сили з ФРН, у переважній кількості, рушать до Польщі. Саме по всій Польщі повинні були бути розміщені «форти Трампа», стільки скільки потрібно. На польській землі повинні бути, як мінімум, тридцять тисяч американській солдат. Так само, як і на румунській. Ті дві тисячі, що виводяться із ФРН, та будуть прибувати до південно-східної Європи – це неймовірно мало. Саме така мізерна кількість, однозначно, і стане провокувати Путіна атакувати. Та, як виглядає, без зіткнення вже не обійтися. Наджорстка логіка силової політики в часи поновленої стратегічної конкуренції.

Президент Трамп ненавидить німецьку соратницю Путіна - Ангелу Меркель. Абсолютно правильно вчиняє. Президент Трамп тотально ненавидить найближчого соратника Путіна – Порошенко. І також повністю правильно вчиняє. Президент США просто глибоко зневажає фундаментальне перелякане, примітивне та безглузде криворізьке створіння. Трамп чітко сказав Зеленському: «Я виграю й без допомоги України». Це був політичний вирок Зеленському.

Але, коли американські війська рушили з ФРН, цей політичний вирок криворізькому блазню перетворюється на геостратегічний вирок Україні. Коли мені, влітку 2016-го року, сказали, що навколо України створюється «санітарна», або «буферна», зона, я був шокований. Не тим, що та зона створюється. Це абсолютно природній результат силової конкуренції. А тим, що рано, чи пізно, стратегічний вакуум, який ця зона утворює, почне заповнюватися й уникнути зіткнення не вдасться. Цей момент стрімко наближається.


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект