Довгих три тижні знадобилося Союзові християнських демократів, аби нарешті вибороти для своєї лідерки головну політичну посаду країни. Анґела Меркель стане першою жінкою-Федеральним канцлером Німеччини. Задля головування Меркель в уряді консерваторам довелося віддати більшість мінісерств під контроль соціал-демократів.

У понеділок Християнсько-демократичний союз, його баварська братня  партія Християнсько-соціальний союз, а також іхній вимушений союзник Соціал-демократична партія Німеччини оголосили про початок формування „Великої коаліції“. Вирішальні перемовини відбулися ще у неділю ввечері, проте  інтрига панувала майже до обіду понеділка, коли відбулися засідання президій партій, на яких було оголошено результати переговорів. Новий уряд очолить лідерка християнських демократів Анґела Меркель. Про це країна дізналася з її власних слів:

 „Союз християнських демократів перебирає посаду канцлера. ХДС/ХСС і СДПН будуть представлені в уряді однаковою кількістю голосів. Тобто жодне рішення не зможе бути прийнятим без згоди іншої сторони. Ми хочемо досягти зрушень у цій країні. Тому я називаю цю коаліцію „коаліцією нових можливостей” і стаю до справи з оптимізмом і неодмінною волею зробити щось для цієї країни”.

Важливою умовою великої коаліції є фактичний паритет у майбутньому уряді. Оскільки християнські демократи призначать канцлера, а також голову його відомства, посада якого прирівнюється до міністерської, то портфелі в уряді було вирішено поділити на користь соціал-демократів. Вони призначать вісім міністрів, тоді як консерватори – лише шість. Таким чином голоси розподіляються порівну і жодне рішення уряду не можна буде прийняти без згоди іншої сторони.

Анґела Меркель, яка довгі роки „темною конячкою” - сходинка за сходинкою торувала собі шлях на політичний Олімп країни, досягнувши своєї мети не поспішає тріумфувати. Фізик зі Східної Німеччини і після перемоги тримається на публіці, як завжди, дуже стримано. Після оголошення результатів коаліційних перемовин журналісти намагалися витягнути з майбутньої канцлерки хоч якісь емоції, але у відповідь дістали лише дещо розслаблену усмішку, маленький дотеп (велика рідкість для Меркель), після чого майбутня канцлер одразу продовжила говорити про справу:

„По-перше, я почуваюся добре. (сміх у залі) По-друге, я гадаю, що перед нами дуже багато роботи. Я вже неодноразово наголошувала на своїй готовності зробити щось доброго людям у нашій країні із тієї політичної конструкції, за яку вони проголосували на виборах. У великій коаліції на нас покладена відповідальність не лише піклуватися про вдоволеність власних партійців, але і підтримувати постійний діалог із соціал-демократами”.

Натомість соціал-демократи, схоже, протверезіли після завзятої канцлеріади, штучно створеної Ґергардом Шредером, який довго не хотів миритися із втратою посади. Голова СДПН Франц Мюнтеферінґ визнав, що де-факто його партія втратила значну частину владних повноважень. Проте в цьому є і деяке полегшення – у складний для Німеччини час соціал-демократи можуть розділити політичну відповідальність порівну із консерваторами:

„Ми цілком свідомі того, що у цій великій коаліції доля соціальної демократії буде значно меншою, ніж у попередній коаліції. Тепер ми муситимемо шукати компромісів. Першим великим компромісом є нинішній поділ сфер відповідальності і міністерських посад. Я гадаю, ми вийшли з консультацій останніх днів з цілком успішним результатом. Проте, це значно менше, ніж ми мали у попередньому уряді“.  

З чотирнадцяти міністерських портфелів наразі знайшов свого господаря лише один. Голова Християнсько-соціального союзу, прем’єр-міністр Баварії Едмунд Штойбер стане міністром економіки, технологій і співпраці на європейському внутрішньому ринку. Причому дві останні компетенції раніше до цього портфелю не входили, а додалися, очевидно, з ініціативи самого Штойбера. Тепер баварець, осідлавши коня економічних реформ, технологічних новацій і європейської співпраці перебирається до Берліна. Едмунд Штойбер, схоже, впевнено дивиться у своє політичне майбутнє:  

„Велика коаліція – це великий шанс для оновлення нашої країни. У подальших коаліційних перемовинах потрібно буде засвідчити мужність взятися за проблеми нашої країни. Велика коаліція – це коаліція виважених рішень, які оновили би нашу соціальну ринкову економіку. Німеччина потребує нового початку. Для цього ми маємо спільно проаналізувати реальний стан справ у нашій країні. Те, що не подужав зробити минулий уряд, нинішньому кабінетові на чолі християнськими демократами цілком по силах. ХДС/ХСС покладе новий початок, адже в нашому розпорядженні важливі міністерства, робота яких орієнтована на далеку перспективу“.

Оптимізм Едмунда Штойбера зрозумілий: він-бо, як відзначають оглядачі,  в ході переговорів свідомо відмовився від проблемного міністерства фінансів, хоча у передвиборній кампанії і презентував себе неабияким фахівцем у цій галузі. Тепер головний біль із реформуванням фінасової системи матимуть головно соціал-демократи, чим багато хто у лавах цієї партії не надто задоволений. Загалом посади розподілилися так: СДПН призначатиме міністрів фінінсів, праці, розвитку, довкілля, закордонних справ, охорони здоров“я,  трансопрту, а також юстиції. Консерватори крім економіки відатимуть також питаннями освіти, сім“ї, внутрішніх справ, оборони і захисту прав споживачів. До того ж, представник християнських демократів обійме посаду голови Бундестагу.

А що ж Шредер? Це питання залишається відкритим. Соціал-демократи заявили, що їхній лідер і надалі братиме участь у консультаціях про формування уряду. Цей процес обіцяє бути довгим і завершиться не раніше середини листопада. Оглядачі не бачать Шредера в уряді на чолі з безжалісно таврованою ним Меркель. Отже, або Ґерхард Шредер піде на політичну пенсію, або прийме якесь неординарне рішення. Він, до речі, визнаний політичний імпровізатор.