Червоний тоталітарний пекінський режим, наприкінці 2019 року, не мав іншого вибору, як лише розпочати війну проти США на знищення Дональда Трампа. Пекінські кормчі вкрай жорстоко прорахувалися у своїх геостратегічних розрахунках, вважаючи, що зможуть уникнути зупинки власної комуністичної економіки, саме яка й надавала так званої легітимності китайським дикунським режимам та, особливо, сталіністу Сі.

Дональд Трамп все абсолютно правильно збагнув, що трапилося всередині КНР та китайської комуністичної кліки. Тому у нього не залишалося іншого вибору, як публічно, на початку 2020-го, заявити, що у Китаю та Росії є спільна мета – поразка Трампа та перемога їх ставленика – Джозефа Байдена. Після цього на США обрушився китайський комуністичний вірус, як один із ключових елементів китайської біологічно-бактеріологічної війни.

Всередині березня мета була одна – зламати спротив Білого Дому Дональда Трампа у боротьбі у цій війні без будь-яких правил. Зараз абсолютно зрозуміло, що Трамп, в принципі, допустився єдиної, але величезної помилки не застосувавши на повну потужність «Акт про військове виробництво». Жодних сумнівів, що зараз стратегічний баланс у цій страшній війні був би зовсім інший. Та головне, це б точно надало змогу об’єднати американців проти ворога.

Звичайно, що Сі та його кліка просто не спроможні напасти на Америку традиційно, а тим більше перемогти. Біологічно-бактеріологічна війна була розпочата для максимального послаблення США та уряду Трампа, та надання якомога більше можливостей для внутрішнього американського путчу, а точніше – державного перевороту, розгортання якого ми всі спостерігаємо вже більше п’яти місяців поспіль. Зараз Пекін та Москва поєднали зусилля у цьому путчі, причому Кремль на очах перебирає лідерство. Вони страшно програли чотири року тому. Зараз Путін, Сі, Хаменеї домагаються реваншу.

А ЦК КПК на чолі із диктатором Сі розгортають реальні силові дії там, де вони, й доволі справедливо вважають, можуть перемогти.

Перший та головний напрямок – Південно-Китайське море. Дорогоцінного часу Трампом втрачено багато та все ж таки, поки що, не критично. Дві авіанесучі американські армади однозначно вселили страх в голови китайських диктаторів. Головне для США тут – максимально втримати такий хиткий альянс із Філіппінами, В’єтнамом, Брунеєм, Малайзією та Сінгапуром.

Другий напрямок – максимальне залякування та примус до відступу Австралії та Нової Зеландії, які зараз є найбільш стійкими союзниками США в Тихоокеанському ареалі.

Третій напрямок – Тайвань. Встановлення контролю над Гонконгом, однозначно, «надихнуло» червоних кормчих, тому битва за Тайвань може бути вкрай жорстокою.

Четвертий напрямок – Велика Британія. Скільки дорогоцінного часу втратила Британія у цій війні без правил, поки Борис нарешті не збагнув, що по-справжньому коїться. А Huawei – лише інструмент цієї війни. Приїзд Помпео до Лондону – лише гарне свідчення, що Даунінг-Стріт нарешті опам’яталася.

З кожним днем, що наближає битву за Білий Дім, китайська битва проти Дональда Трампа буде ставати все жорсткішою та страшнішою. Вирішальне, що Президент Трамп не повинен відступати ніде, а навпаки – лише посилювати тиск на ЦК КПК та особисто диктатора Сі. З кожним днем ближче до виборів, розуміння цього повинно ставати домінуючим. Як і те, що США можуть залишитися одні у цій війні. Найбільш вражаюче буде дивитися на те, як «союзники» будуть плазувати, коли у листопаді Трамп переможе.