Тепер вже, майже, точно не існує жодних сумнівів у тому, що 24 червня 2020 року президенти Трамп та Дуда досягли стратегічної домовленості. Президент США Трамп був абсолютно правий, заявивши, що Анджей Дуда переможе. Тому, після 12 липня 2020 року повинна почати втілюватися саме ця домовленість, що абсолютно змінить цілу європейську стратегічну архітектуру.

Державний департамент та Департамент оборони Сполучених Штатів, 30 червня 2020 року, надали інформацію Президенту Трампу щодо планів зміни конфігурації бойових сил США в Європі. Але, є повністю зрозумілим те, що декілька тисяч солдат та офіцерів США, які будуть перекинуті на територію Польщі – це абсолютно недостатньо. Польща – це фронтальна держава й тому на її теренах повинно бути розміщено, як мінімум 30 тисяч американських військових. Просто кажучи, всі американські сили, що зараз у ФРН повинні бути перебазовані до Польщі і максимально швидко.

ФРН – це ворог. Ворог вільного світу, ворог того, що залишилося від «Заходу», ворог США, НАТО, вільної та демократичної Європи, ворог України. А ФРН Меркель – це ворог ще більш страшніший. Звичайно, з ворогами не розмовляють, ворогів знищують. Трамп це чудово знає. І він знає, що Меркель – це найближча союзниця кремлівського монстра Путіна і, що вона піде на все, що будуть наказувати із Кремля її соратники, з якими вона, як виглядає, разом, як мінімум, років сорок. Головна комсомолка ГДР не виконала свою справжню та єдину місію й тому вона саме зараз особливо небезпечна.

Меркель та її прислужники у Берліні влаштували дикунську істерику щодо історичного рішення Дональда Трампа тому, що вони хотіли зробити все, аби військові частини США не виходили із Німеччини. Саме на території ФРН ці американські сили були паралізовані, замкнуті та непотрібні. Це саме те, що й потребували Путін та його соратниця Меркель. І справа зовсім не в НАТО. У НАТО вже не «смерть мозку», а набагато серйозніше. І це також, результат дій Меркель, тобто спільних дій Меркель-Путіна. Вздовж цілої структури НАТО вмонтовані німецькі елементи Меркель, які виконали місію та «добили» Альянс.

Чи розуміє офіційна Варшава та Анджей Дуда, шо вони зараз почали заповнювати цей стратегічний вакуум, який повинен бути заповнений? Питання одне із вирішальних і існують підозри, що повного розуміння у Варшаві того, що коїться у всіх на очах, поки шо немає. Але, після 12 липня 2020 року, Дуда все рівно прийде до цього розуміння, або Білий Дім Трампа допоможе це зрозуміти, або допоможе Путін.

У Берліні щодо другої перемоги Анджея Дуди, що наближається, мовчать. Вони у Берліні на смерть перелякані. Але, їх смертельний переляк абсолютно очікуваний. Та боятися треба зовсім іншого – чи надасть згоду Меркель на розміщення російських військ у ФРН? Саме тому, ФРН повинно бути абсолютно ізольована. Схоже, що у 1955 році була зроблена фатальна помилка, коли ФРН допустили до НАТО. А у 1991-ому була друга – коли після об’єднання ФРН та НДР, єдину німецьку державу не викинули із НАТО взагалі. Тепер за це приходиться розплачуватися. А на території ФРН – величезної мілітарної та політичної ваги американська тактична ядерна зброя. Невже Трамп залишить її на цій, вже повністю ворожій землі?

Центрально-східноєвропейський регіон увійшов у стан глибинної стратегічної турбулентності. Як виглядає і це, на жаль, повністю природньо, Балтія є майже незахищеною та неймовірно слабкою. А у Литві стоїть німецький контингент, який зараз, явно, перетворюється на, фактично, ворожий. Ми не знаємо, чи Трамп та Дуда взагалі обговорювали «балтійське» питання тиждень тому у Білому Домі? Ми не знаємо, чи обговорювали Трамп та Дуда «вишеградське» питання? Можна бути відверто цинічним у тому, а чому Вашингтон та Варшава взагалі повинні це обговорювати, коли мова йде про їх власні долі у такий вирішальний час?

Та абсолютно зрозумілим є інше: Вашингтон та Варшава просто не в змозі втримати новітній стратегічний баланс в Європі власноруч. Коли у будь-який момент в спину може вдарити ФРН та Меркель, і не лише вони. Стратегічного часу для всіх стає все менше та менше. Абсолютно природній розвиток. Трмап, виступаючи в центрі Варшави три роки тому запитав: «Чи є воля у Заходу вижити?».