Європейський Центральний Банк все ж таки пішов «війною» на Бундесбанк, а також на вирішальний вердикт Конституційного Суду ФРН у Карлсруе. В зоні євро абсолютна безвихідь та параліч, які призвели до відкритого конституційного зіткнення. Стратегічні політичні наслідки стануться вже незабаром.
У серпні, згідно фундаментального та шокуючого для єврофанатиків та єврократів рішення Конституційного Суду у Карлсруе, Центробанк ФРН буде ухвалювати рішення щодо участі у програмах підтримки ЄЦБ.
Лагард все це знала. Ми тільки ще точно не знаємо, хто прямо впливав на очільницю ЄЦБ заради ухвалення безпрецедентного рішення щодо «кількісного пом’якшення» в єврозоні на абсолютно божевільну суму у 1,35 трильйони євро. Лагард – ставлениця Саркозі та Макрона і скупка державних бондів, в першу чергу, буде спрямована на допомогу Франції. Офіційний Берлін поки що мовчить, а Бундесбанк увійшов у відкриту стадію «війни» з ЄЦБ, який розмішений на німецькій землі у Франкфурті –на-Майні. Дика політична іронія.
Те, що відбувається зараз в єврозоні, абсолютно нічого спільного немає із тим, що відбувалося під час боргової кризи 2008-го та фінансово – кредитної кризи 2010 – 2016 років. Тоді «кількісне пом’якшення» було, фактично, єдино вірним рішенням. Але, ФРН та Меркель тоді, в першу чергу, рятували єврозону, а в другу – німецькі банки. Зараз, коли на Європу, ЄС та єврозону, обрушилася війна у вигляді китайського комуністичного вірусу, рухнула вся економіка. Показники обвалу у квітні 2020-го шокуючі. Показники травня можуть бути ще жахливими. Природа кризи є фундаментально іншою. А Європейський Центральний Банк просто бездумно «заливає» єврозону порожніми трильйонами євро.
Для ФРН наближається «момент Веймарської Республіки». Те, що політична система ФРН вибухне, немає жодних сумнівів. Вона й так на межі. Меркель треба передавати владу, а ЄЦБ, фактично, підриває залишки легітимності Меркель та робить майбутнє ФРН вкрай непрогнозованим. Якщо Бундесбанк у серпні скаже жорстке «ні» рішенням ЄЦБ, тоді для ФРН все може завершитися не так й погано, але єврозона наблизиться до межі свого існування. Якщо ж Бундесбанк, в силу якихось обставин, відійде від того, що вимагає вища судова інстанція Німеччини, тоді євро, можливо, ще протримається пару років, але «момент Веймарської Респібліки» точно повернеться до Німеччини. Й тоді, майже точно, із зоною євро буде завершено.
В ЄС абсолютний морок. Всі ті суми на «порятунок» просто безглузді. «Латинський блок» у глибинному відчаї, відразі та падінні. Ключові фінансово-економічні показник Італії та Іспанії вбивчі. Схоже, що у вересні Іспанія вибухне, що приведе до краху соціалістичного уряду. На Піренеях визріває, небачений із часів Франко, політичний розворот. В Італії ситуація вельми подібна, тільки переможець вже, майже, відомий – Маттео Сальвіні. І тоді повернення до ліри стане єдиним вірним виходом із нинішнього пекла.
«Вишеградська Четвірка» на рівні прем’єрів, що засідала у Празі минулого тижня просто не змогла домовитися ні про що. Не тому, що мають різні позиції. Якраз все навпаки. А тому, що цей морок просто накрив лідерів «Вишеграду», залишивши їх в абсолютному сум’ятті та тотальній дезорієнтації.
Загальний фіскальний дефіцит єврозони досягне цього року 1,4 трлн. євро, що майже дорівнює тому, що збирається купувати ЄЦБ просто включивши друкарський верстат. Грошей в ЄС немає. Європейський Монетарний Союз, а з ним й цілий проект ЕС, підійшли до межі. Як і прогнозувалося та попереджалося, Європейський Монетарний Союз стане одного разу абсолютно отруйним для всіх його учасників. Зараз настала черга для Німеччини.
|