Техас був обраний для нафтового нападу абсолютно сплановано та вивірено у часі. Техас – це, можливо, вирішальна битва у листопаді за Білий дім. «Вбити» Техас для Трампа, фактично, може означати поразку. Але ж у 2016 році, перемога у штаті «одинокої зірки» не була настільки вражаюча.

Техас, Мічиган, Міннесота, Вісконсін, Флорида – ключові штати, де все й вирішиться. Після першої фази бактеріологічно-біологічної війни комуністичного Китаю проти вільного світу, а передусім, проти Сполучених Штатів Америки, було абсолютно очевидно, що фаза два неминуча. Її природа – військова, економічна, енергетична - була невідома до початку цього тижня. Зараз вибір зроблений – нафтовий та енергетичний виміри.

Техас – це серцевина підтримки Трампа. Нафтова індустрія Техасу – це величезний донор кампанії Трампа. Техас, фактично, є вирішальним індикатором того, що може трапитися у листопаді 2020-го року. Зараз Техас у величезній біді.

Дональд Трамп, як виглядає, припустився величезної помилки, яку зараз вже виправити, майже, неможливо. Трамп дав можливість втягнути себе у глобальне побоїще в рамках ОПЕК+. США довго пручалися такому втягуванню. Та схоже, що особиста симпатія Трампа до короля Салмана перемогла. Як результат, США у страшній нафтовій біді, Саудівська Аравія до цієї біди наближається вкрай стрімко – ціни на нафту BRENT, як із WTI, полетіли донизу, як й повинно було статися.

Як сталося й із «угодою сторіччя», яку досягнули лідери ОПЕК+. Та «угода сторіччя» згоріла у полум’ях історії так швидко, що навіть найпрестижніші світові аналітики в сфері глобальної енергетики увійшли до стану тотального нерозуміння. Наджорстка реальність не превалювала у головах лідерів держав ОПЕК+, включаючи голови Трампа та Путіна.

Трампу було треба просто збагнути, що це війна, а замість втягування США до безумно-неадекватних переговорів, треба було просто закрити кордони Сполучених Штатів для імпортної нафти, включаючи саудівську. В усякому випадку, США, американські нафтовики, Техас та Білий дім отримали б хоч деякий проміжок часу до початку другої фази цієї війни, яка зараз розпочалася, та яка безжально знищує Техас, нафтову галузь Техасу та Білий дім Трампа.

Президент Трамп надав наказ на термінову підготовку стратегії захисту нафтової галузі країни. Знову готуються багатомільярдні вливання, які, скоріш за все, ніякої допомоги не принесуть. Яка може бути допомога в економічно – бізнесовому вимірі, якими оперують зараз Білий дім та нафтові магнати Техасу, якщо йде війна проти них, яку розв’язали китайські комуністи? А зараз настав другий етап цього бактеріологічно –біологічного мракобісся.

На початку березня Трампа вмовляли застосувати «Акт про військове виробництво». Якщо б Президент Трамп дослухався б до тих порад, зараз нафтова галузь США працювала б на перемогу. Згідно даних Пентагону, ця нинішня страшна криза зачепила лише 1 % (!) військово – промислового комплексу країни. Тому, як виглядає, «стратегія захисту нафтової галузі» вже приречена. Нафта буде падати стільки довго, як довго будуть програвати США у цій безумній війні.

Вздовж берегів Індійського океану до самих червоно-комуністичних портів Китаю стоять вщент заповнені нафтою танкери. Трейдерів вмовляють забрати цю нафту із доплатою від нафтодобувачів. Диктатор Сі та провідники Комуністичної партії Китаю перед величезної дилемою: «Або за безцінь та навіть із доплатою купити ту нафту, або чекати на можливий повний крах американської нафтогалузі». Є правда один невеликий, але вирішальний фактор – поки можуть чекати, сама китайська економіка може перестати існувати із усіма наслідками для китайських комуністів. Наближається фаза 3 війни.