Безумство в ЄС 2020-го року не піддається адекватному та вірному порівнянню з тим, що коїлося із Європейським Союзом під час фінансово – боргових криз 2008 та 2010-2011 років. Тоді мова йшла дійсно про гроші, величезні гроші, про порятунок банків та про, і це вирішальне, порятунок єврозони. У 2020 році йде війна – біологічна, або бактеріологічна, або гібридна, називайте її як завгодно. Але, це війна комуністичного Китаю проти демократичної цивілізації. Зараз ми спостерігаємо лише її перший етап.
Італії потрібні гроші. Дуже багато грошей. В перші дні епідемії розрахунки сягали позначки приблизно у 750 (!) мільярдів євро. Таких божевільних сум ні у кого серед членів ЄС просто немає, а у ЄС самого й поготів. Яку суму потребує знекровлена та змучена Італія зараз спроектувати, майже, неможливо.
Unicredit у своїй доповіді заявляє, що у 2020 році ВВП єврозони ймовірно впаде на 13 %, Goldman Sachs стверджує, що може бути 16 %, а на півдні зони євро навіть більше. Це призведе до того, що контроль над боргом буде втрачений. В Італії борг стрибне на 33 %, досягнувши позначки у 167 % ВВП, у Португалії – до 146 %, у Греції - 219 % (суцільна катастрофа), в Іспанії – 126 %, у Франції – 123 %. А боргові зобов’язання Італії вже наблизилися до 50 % ВВП країни. Це майже вирок. А Рим, як і всі інші країни єврозони, без будь-яких важелів у руках, щоб хоч пом”якшити катастрофу.
«Латинський» блок на межі небаченого вибуху. Вперше в історії ЄС, «Латинський » блок об’’єднав дев’ять держав єврозони – від Ірландії до Кіпру. На лідируючих ролях – Італія, Іспанія та Франція. Теж вперше. Тоді, у 2011 році, Італія на чолі із Берлусконі була одна. ЄС, фактично, здійснив тоді переворот на Апеннінах, аби врятувати проект євро. Зараз такого зробити не вдасться. Італія на межі, як й інші члени «Латинського» блоку.
В Італії із державних установ та кабінетів чиновників знімають прапори Європейського Союзу. І це лише тільки початок. За останніми даними, «Ліга» на чолі із Маттео Сальвіні має підтримку приблизно 50 % виборців. До «Ліги» приєднався блок Берлусконі, а також «Брати Італії». А позачергові вибори в Італії вже, фактично, неминучі. Сальвіні, фактично, прямо заявляє про повернення до ліри. А навіщо Італійська Республіка взагалі поставила над собою безумний експеримент, відмовившись від національної власної валюти? Тепер в Італії, майже, національна трагедія. Так само, як і в Іспанії. Так само, як і у Франції, хоча це зовсім інша історія. Так само, як і в Португалії . Про Грецію краще взагалі промовчати.
Але «Тевтонський» блок не відступить. Нідерландський міністр фінансів Хоекстра, після 16-годинного, божевільного, переговорного марафону заявив, що «вони перемогли». «Вони» - це «Тевтонський» блок – ФРН, Австрія, Нідерланди, Фінляндія. І ця «перемога» не про гроші, це про майбутнє, як єврозони, так й цілого ЄС. Або, краще сказати, про їх минуле, тому що шляху назад немає. У відповідь італійський прем’’єр Конте виступив із ультиматумом – або «євробонди» та спільний борг, або… За нього сказав Сальвіні, що «або» - ліра.
Німеччина дійшла до краю. Зміни у конституції ФРН щодо «спільного боргу ЄС» немислимі. Берлін повинен вирішувати і не слухати Париж, все рівно тижні Макрона вже лічені, а Марін Ле Пен зараз на шляху до Єлисейського палацу. В Іспанії, майже точно, соціалісти незабаром втратять владу й Іспанці, можливо, також будуть вимагати повернення песо.
Шансів на перемогу у «латинян» у цій битві жодних. Їм і не треба битися за ЄС. Це те ж саме, що битися Дон Кіхоту із вітряками в Іспанії. Краще рятувати свої держави та свої народи у нинішній війні. Парадоксально, «Тевтонському» блоку треба робити теж саме. Але у цій війні для Європейського Союзу місця просто немає.
|