КНР та КПК на чолі із диктатором Сі готувалися до цієї війни, як мінімум, десять років. Наприкінці 2019-го пекінські комуністичні монстри зрозуміли абсолютно, що далі тягнути вже неможливо. Вибір був однозначний: або початок війни проти цивілізаційного світу, або крах пекінського режиму.
Сі надзвичайно жорстоко повівся із Президентом Трампом, змусивши останнього повірити, що він «друг». Повірити в те, що це Трамп тотально обманув диктатора Сі, на жаль, немає підстав. Підписання першої фази торгівельної угоди між Вашингтоном та Пекіном надало можливості китайським комуністам завершити політичну підготовку до війни, а також відповідним чином приспати внутрішній неспокій всередині Китаю.
Нинішня військова експансія Китаю була неминучою. Невідомими залишалися лише форми цієї експансії. Пекінські монстри обрали шлях біологічно-бактеріологічної війни. А внутрішні жертви всередині Піднебесної, справжню кількість яких світ навряд чи колись дізнається, це невід’ємний атрибут будь-якого тоталітарного режиму.
Напрямки ударів з боку Пекіну були також повністю прогнозованими – Європа та США. Стратегічні противники червоного Китаю в Азії до уваги, фактично, не бралися, окрім Японії. Саме так в Азії й трапилося – майже всі впали до ніг Пекіну та Сі, окрім Токіо. А стратегічна вісь Пекіну – Тегерану – Пхеньяну лише посилилася. Просто треба зараз чекати та дивитися, хто буде приєднуватися в регіоні до цієї зловісно-диктаторської вісі.
Удари по Італії та Іспанії були нанесені калібровано точними – одні із найменш стійких ланок в ЕС. В Італії на півночі – близько 300 тисяч китайців, які стали, свого роду, «провідниками» війни комуністичного Китаю в Європі всіма мислимими та невідомими досі методами. А Іспанія – це свого роду новий полігон, а також, як страшна історична пам’ять про трагедію майже сторічної давнини. І саме на європейських теренах до вісі Пекіну – Тегерану – Пхеньяну долучилася Москва, причому виключно на другорядних та принизливих ролях.
Та головний удар Пекіну спрямований на Сполучені Штати. Ось чому така затримка у війні Китаю проти США, тому що «союзники» США по цілому світу знекровлені та, фактично, знищені. Недарма президент Трамп ще у березні заявив, що Сполучені Штати у цій війні будуть битися одні. Абсолютно правильно передбачення. Так воно й трапилося.
А на кого могли б США спертися – на мертвий ЄС, на НАТО із «смертю мозку»? Тільки Трамп не сказав головного: «Проти кого війна?». Проти вірусу війна не ведеться. Війна ведеться проти того, хто вірус використовує для знищення супротивника. Пане Президенте США Трамп, ворог – це Китай і війну треба вести проти комуністичного Китаю усіма методами та засобами, включаючи ядерну зброю. А саме до цього йде.
Сенатор Грем прямо закликав до покарання Китаю після перемоги у цій біологічно – бактеріологічній війні. Абсолютно правильний заклик. А хто може зараз сказати, що саме США переможуть? Зараз перемагає Китай. І жодних сумнівів у тому, що якщо баланс сил почне зміщуватися від Пекіну, тоді китайські комуністи застосують іншу зброю, включаючи ядерну. У них просто не залишиться іншого вибору.
«Перл-Харбор - 2020» настав. Через вісімдесят років, фактично, нічого не змінилося. Лише замість диктаторської Японії – диктаторський Китай, а у Білому домі – не Рузвельт, а Трамп. Президент Трамп знає про це. Віддавайте наказ, Президенте США Дональд Трамп. Комуністичний диктатор Сі такий наказ вже віддав.
|