ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

07.04.2020 | Китайський комуністичний вірус
Олексій Коломієць - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

КНР та КПК на чолі із диктатором Сі готувалися до цієї війни, як мінімум, десять років. Наприкінці 2019-го пекінські комуністичні монстри зрозуміли абсолютно, що далі тягнути вже неможливо. Вибір був однозначний: або початок війни проти цивілізаційного світу, або крах пекінського режиму.

Сі надзвичайно жорстоко повівся із Президентом Трампом, змусивши останнього повірити, що він «друг». Повірити в те, що це Трамп тотально обманув диктатора Сі, на жаль, немає підстав. Підписання першої фази торгівельної угоди між Вашингтоном та Пекіном надало можливості китайським комуністам завершити політичну підготовку до війни, а також відповідним чином приспати внутрішній неспокій всередині Китаю.

Нинішня військова експансія Китаю була неминучою. Невідомими залишалися лише форми цієї експансії. Пекінські монстри обрали шлях біологічно-бактеріологічної війни. А внутрішні жертви всередині Піднебесної, справжню кількість яких світ навряд чи колись дізнається, це невід’ємний атрибут будь-якого тоталітарного режиму.

Напрямки ударів з боку Пекіну були також повністю прогнозованими – Європа та США. Стратегічні противники червоного Китаю в Азії до уваги, фактично, не бралися, окрім Японії. Саме так в Азії й трапилося – майже всі впали до ніг Пекіну та Сі, окрім Токіо. А стратегічна вісь Пекіну – Тегерану – Пхеньяну лише посилилася. Просто треба зараз чекати та дивитися, хто буде приєднуватися в регіоні до цієї зловісно-диктаторської вісі.

Удари по Італії та Іспанії були нанесені калібровано точними – одні із найменш стійких ланок в ЕС. В Італії на півночі – близько 300 тисяч китайців, які стали, свого роду, «провідниками» війни комуністичного Китаю в Європі всіма мислимими та невідомими досі методами. А Іспанія – це свого роду новий полігон, а також, як страшна історична пам’ять про трагедію майже сторічної давнини. І саме на європейських теренах до вісі Пекіну – Тегерану – Пхеньяну долучилася Москва, причому виключно на другорядних та принизливих ролях.

Та головний удар Пекіну спрямований на Сполучені Штати. Ось чому така затримка у війні Китаю проти США, тому що «союзники» США по цілому світу знекровлені та, фактично, знищені. Недарма президент Трамп ще у березні заявив, що Сполучені Штати у цій війні будуть битися одні. Абсолютно правильно передбачення. Так воно й трапилося.

А на кого могли б США спертися – на мертвий ЄС, на НАТО із «смертю мозку»? Тільки Трамп не сказав головного: «Проти кого війна?». Проти вірусу війна не ведеться. Війна ведеться проти того, хто вірус використовує для знищення супротивника. Пане Президенте США Трамп, ворог – це Китай і війну треба вести проти комуністичного Китаю усіма методами та засобами, включаючи ядерну зброю. А саме до цього йде.

Сенатор Грем прямо закликав до покарання Китаю після перемоги у цій біологічно – бактеріологічній війні. Абсолютно правильний заклик. А хто може зараз сказати, що саме США переможуть? Зараз перемагає Китай. І жодних сумнівів у тому, що якщо баланс сил почне зміщуватися від Пекіну, тоді китайські комуністи застосують іншу зброю, включаючи ядерну. У них просто не залишиться іншого вибору.

«Перл-Харбор - 2020» настав. Через вісімдесят років, фактично, нічого не змінилося. Лише замість диктаторської Японії – диктаторський Китай, а у Білому домі – не Рузвельт, а Трамп. Президент Трамп знає про це. Віддавайте наказ, Президенте США Дональд Трамп. Комуністичний диктатор Сі такий наказ вже віддав.




USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект