ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

20.01.2020 | «Берлінський» морок Лівії
Олексій Коломієць - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Агонія та страх Меркель та ЄС приголомшливі та поза будь-якою уявою. Перед їхніми смертельно переляканими очима, до сих пір, нескінчені колони монстрів, що хлинули із півдня до Європи восени 2015 року. Але їх публічно запросила найближча соратниця полковника КГБ Путіна – Ангела Меркель. Запросила тоді абсолютно свідомо. Зараз наступив час розплати.

Колишня головна комсомолка ГДР Меркель, збираючи абсолютне неадекватне за всіма параметрами збіговисько у Берліні, поставила перед собою два завдання. Перше, хоч якось зберегти себе особисто перед покараннями, які насуваються. По-друге, максимально згуртуватися із Кремлем та Путіним на період до виборів президента США. Цей союз зараз буде битися в Америці проти Трампа дійсно на смерть.

Білий дім та Держдеп, як виглядає, знову припустився чергової стратегічної помилки, взявши участь у тому ідіотичному, за всіма параметрами, зборищі. Відверто, саме перебування Майка Помпео у Берліні виглядало дійсно принизливо. Але ж вище керівництво США блискуче знало, що «берлінський» шабаш був далеко не про бідну Лівію, а про поділ влади в Європі та на її околицях, включаючи ту закривавлену Лівію.

Коли у лютому 2011-го лівійці, на хвилях «Арабської весни», повстали проти Каддафі, ще один найближчий союзник Путіна – Обама, ввів у обіг крилатий вже зараз вислів – «лідерство ззаду». Це так Барак Хуссейн Обама із своєю камарильєю тоді діяли у Лівії. Але, принаймні, хоч ззаду, та вони діяли, та допомогли лівійцям вбити Каддафі. Про те, що потім Обама кинув Лівію напризволяще, краще промовчати. Дональд Трампа та його люди не роблять щодо Лівії нічого.

Тоді, у 2011-му, НАТО також, хоч якось діяло із своєю операцією «Об’єднаний захисник». Зараз у Берлін НАТО навіть і не запросили. Треба запитувати, хто наклав вето?

Спостерігати за тим жалюгідним дійством у Берліні було необхідно лише для розуміння існування новітньої геополітичної конфігурації, або прямо кажучи – хто проти кого? Та мати на увазі, що ця конфігурація рухне, скоріш за все, незабаром.

Туреччина, як виглядає, залишилася одна, як й була до початку справжніх силових дій на лівійській землі декілька місяців тому. Анкара бажала присутності у Берліні, немовби, зараз своїх союзників – Тунісу та Катару. Анкарі жорстко сказали – «ні».

Проти Туреччини – Росія, Іран, Сирія, Єгипет, Алжир, ОАЕ, Німеччина, Франція, Італія, Греція. З останньою натхненники «берлінського» зібрання поступили просто мерзотно, відмовивши Афінам навіть приїхати. Але саме до Афін примчав «фельдмаршал» Хафтар, благаючи про допомогу і саме в Афінах він знайшов абсолютне порозуміння. Та Меркель і Путін сказали Греції – «ні». Значить вони наперед викинули ЄС із подальших розрахунків щодо Лівії. Свята наївність: «Навіщо викидати те, тобто Європейський Союз, який і так вже помер?».

«Берлін» породив ще один витвір – декларацію. Краще той мотлох взагалі не читати. Всі ті «припинення вогню», «контактні групи», «політичні процеси», «всебічні діалоги» - відверте прикриття справжнього та реального. А саме – початку відкритого силового зіткнення щодо Лівії.

Зараз істинних гравців лише двоє – Москва та Анкара, Путін та Ердоган. Комсомолка ГДР, напевно, агент ШТАЗІ - Ангела Меркель для свого соратника Путіна щодо Лівії зробить все, що буде вимагатися. Ердоган це знає і з цими знаннями буде розмовляти із Меркель у своєму палаці в Анкарі через чотири дні. А потім Меркель все передасть до Кремля, до Путіна. Та полковника КГБ Меркель вже у Лівії не цікавить. Путін достеменно знає, що проти нього там лише один чинник – Туреччина.

Туреччина два рази розпочинала операції в Сирії й обидва рази, фактично, програвала їх. Програвала Путіну, аль-Асаду,Хоменеї та Хезболлі. Так що, Ердоган зараз буде виводити свої елітні війська із Лівії? Що Ердоган прямо зрадить Сараджа? Що тоді Ердоган буде казати турецькому парламенту, який схвалив його запит на введення турецької армії до Лівії? На турецьких літаках до Лівії прямують сирійські найманці. Що Ердоган буде повертати їх назад?

Теж саме стосується й іншої сторони. Що путінські солдати вийдуть із Лівії? Що тисячі суданських бойовиків залишать лівійську землю? Що оточення Каддафі із своїми бойовими загонами складуть зброю?

Можливо, що Москва та Анкара вже домовилися. Витік інформації, що, немовби, Ердоган позитивно відповів на запит Путіна надати два порти в окупованій частині Кіпру, можуть спонукати до такого висновку. Тоді вони будуть «ділити» Лівію на двох. Та прийде час, коли там повинен буде залишитися лише один. І це буде не Ердоган, а Путін. Питання: коли настане той час? Щось підказує, що Путін зволікати не буде.

Через декілька годин після завершення «берлінського» тупоголів’я, у Лівії поновилися жорсткі бої.



USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 3659. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект