З кожним днем, якщо не з кожною годиною, крах американо-українських відносин стає все зловісним та катастрофічним. Причина лише одна – Зеленський. Стратегічні наслідки, які вже почали впливати на всіх нас, будуть безпрецедентними.

Як найближче оточення Зеленського, яких й близько не можна підпускати до владних важелів, особливо у сфері зовнішньої політики та оборони, вихвалялися, що Президент США Дональд Трамп чекає на Зеленського у Білому домі у серпні. А насправді, у серпні, вже набирав потужної ходи друга та більш страшна фаза заколоту проти Дональда Трампа, США та України, який розпочався, скоріш за все, на початку 2016 року.

Ті люди, навколо Зеленського, та він сам, голосно волали, що вони не хочуть ставати на чиїсь бік у наджорсткому зіткненню за владу у Сполучених Штатах. Дональд Трамп та його найближчі соратники й не просили ставати на чиїсь бік. Вони закликали Зеленського лише до встановлення справедливості, щоб подавити цей путч, який шириться по США та захлинає й Україну. Зеленський обрав біду, він став на дуже чорний бік історії. Й там опинилася також й Україна.

Це саме те, чого хотів Кремль та Путін ще з тих днів, коли цей страхітливий путч розпочався. Зараз у Кремлі стан захвату. Досягнуто головне – паралізовані всі найважливіші канали відносин Вашингтону та Києва. Це були єдині канали, які могли сприяти Україні вижити та які, реально лякали кремлівських монстрів. Путін, із моменту приходу до влади Дональда Трампа, хотів єдиного –зустрітися із Трампом у необхідний момент, щоб вирішити долю світового порядку на декілька десятиліть наперед, включаючи й долю України. Тепер така зустріч кремлівському керманичу, як мінімум, щодо України, вже не потрібна.

Це наслідки страшного вибору Зеленського. Він хотів «розмовляти із Путіним один на один», він це може отримати. Тільки після цієї «розмови», якщо вона станеться, Зеленський повинен усвідомити, що для нього все закінчиться. Хоча він вже навряд чи когось буде цікавити. Завершитися все може для України.

Яким же правим був Трамп, коли не погоджувався на телефонну розмову із Зеленським 25 липня 2019 року. Хто складав список тих, хто мав право бути присутнім у Ситуаційній кімнаті Білого дому під час тієї непотрібної розмови? Хто вніс прізвище Александера Віндмана, уродженця України, та який, схоже і є справжнім джерелом витоку інформації з Білого дому? А не Курт Волкер, якого підозрювали у цьому. Нові й нові прізвища виникають із величезною швидкістю та будуть виникати надалі в рамках цієї жахливої фази заколоту.

А знаєте чому? Часу у заколотників мало? Вірно. Їх підганяє внутрішня та зовнішня ситуації? Теж правильно. На них, майже точно, тисне Кремль? Точно. Та головне, що почалося справжнє розслідування щодо основ та намірів цього небаченого путчу, шлях якого прямо тягнуться до Києва. Ім’я жаху для них – Джон Дурхем. Жодних сумнівів у тому, що Клеппер, Бреннан, Байден, Клінтон, Йованович у жаху. Та точно, що багато хто й в Україні.

Зеленський для Президента США Трампа вже навіть не «токсичний». Він для Трампа, як потенційний «укус гюрзи». Вони вже, скоріш за все, ніколи не зустрінуться. Особливо, якщо Дональд Трамп переможе. А він повинен перемогти. Для США та України. України без Зеленського.