Розцінювати брутальні та прямі погрози офіційного Берліну проти намірів Британії діяти у Протоках спільно США, як намагання втримати Лондон у своїй орбіті впливу – це здійснювати великий стратегічний прорахунок Справжній намір Меркель, що був публічно озвучений Маасом – це взагалі уникнути будь-яких варіантів для Німеччини протидіяти Ірану, як у регіоні, так й глобально.

Те, що зграя колишньої головної комсомолки Меркель вже, як мінімум, десятиріччя знищує НАТО, це вже не суть важливо у нинішніх геостратегічних та геополітичних координатах. Фактично, агонія та занепад НАТО відбувалися й без «допомоги» з Берліну та його сателітів. Просто їхні дії лише прискорюють занепад Альянсу. У Вашингтоні це чудово знають й тому не форсують події щодо остаточної долі НАТО.

Головна, фундаментальна та довгострокова загроза, що походить від Німеччини – це її приєднання до анти-американського союзу, або, поки що, проти коаліції, яку створюють США, в першу чергу, в регіоні Близького Сходу. Але, однозначно, що прообраз цієї коаліції, однозначно, вийде за заплановані на даному етапі рамки. Німеччина та Меркель покликані максимально завадити утворенню, розвитку та розширенню такої про-американської коаліції.

Приєднання Меркель та ФРН до союзу Москви – Тегерану – Анкари – Асада – Хехболли відбулося вже, як мінімум, два роки тому, коли Німеччина відмовилася реально допомагати так званій «західній» коаліції в її діях на Близькому Сході та, особливо, проти кривавого режиму аль-Асада. Ця відмова була не просто небажанням, або неспроможністю. То була чітко вивірена та обміркована відмова. Й головне, та відмова не могла не трапитися тому, що вже існував союз, не альянс, союз Москви та Берліну, Меркель та Путіна.

Так звана «істерія» Мааса проти Лондону та його нового уряду Бориса Джонсона є, фактично, як реальною, так і штучною. Реальною, тому що у Берліні чітке бачення та розуміння, що Велика Британія на чолі із Джонсоном взяла курс на поновлення стратегічного союзу із США, США саме Дональда Трампа. У Джонсона просто немає іншого виходу й вибір зроблений, практично, автоматично. Це також ще й до долі НАТО. Що ще більше вводить до стану параної Меркель та її багаторічного союзника у Кремлі.

А штучною ця істерія є тому, що Меркель із своєю зграєю зроблять все можливе, аби максимально залякати Лондон заради ще одного вирішального – збереження безумного та дикунського проекту «ЄС». Або, як мінімум, продовжити конвульсії ЄС якомога довше, щоб потім сформувати на території Європи абсолютно про-німецький союз із наглядом із Москви.

Зграя Меркель щодо Ірану вже не відступить. Не тому, що домовилися із Путіним та узгоджують із ним всі ключові дії щодо, як Ірану, так і цілого Близького Сходу. Ця сучасна берлінська зграя вже не відступить тому, що відступ буде означати кінець, як для самої Меркель, так й для неї самої. Причому кінець, можливо, не тільки політичний. Та не треба будувати ілюзій щодо ФРН взагалі. На зміну Меркель, незабаром, прийдуть такі ж, як вона сама, а можливо й гірше. Подивіться лише, хто зараз біля головної німецької комсомолки для розвіяння будь-яких ілюзій. Меркель та її камарилья – це вороги. Не підбирайте інших слів.

Бачите, що Берлін вже повністю мовчить, спостерігаючи криваве безумство, що влаштовують аль-Асад та Путін у Сирії. А як може Меркель виступати проти своїх союзників. Із Сирією все вже вирішено. Зараз союз Путіна-Хаменеї – Асада – Ердогана за підтримки Меркель та Сі будуть вирішувати, а куди рушити далі?

Для Білого Дому та Дональда Трампа зараз головне «вирвати» із того кільця Британію. Якщо це вдасться, баланс сил, у тому числі, як в Європі, так і на Близькому Сході, різко посунеться від Меркель та Путіна. Як виглядає, G7 у Франції стане справжнім геополітичним побоїщем, якого вже не уникнути. ФРН та Меркель програють.